Лопа́тка () — кістка пояса верхніх кінцівок, яка забезпечує з'єднання плечової кістки з ключицею. У людини це плоска кістка приблизно трикутної форми.
Анатомія У лопатці розрізняють: Дві поверхні: передня, або реберна (facies costalis) задня, або дорсальна (facies posterior) Три краї: верхній (margo superior) медіальний, або хребетний (margo medialis) латеральний, або підкрильцевий (margo lateralis) Три кути: медіальний, верхній (angulus superior) нижній (angulus inferior) латеральний (angulus lateralis)
Передня поверхня трохи ввігнута і являє собою підлопаткову ямку, яка слугує місцем прикріплення підлопаткового м'язу.
Задня поверхня лопатки випукла, розділена горизонтальним кістковим виступом — лопатковою остю (spina scapularis) — на надостну та підостну ямки. Ость починається від медіального краю лопатки, поступово підвищується, йде до латерального кута, де закінчується акроміоном, на верхівці якого міститься суглобова поверхня для з'єднання з ключицею.
Поблизу основи акроміона також на латеральному куті є увігнутість — суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis або ґленоїд). Сюди приєднується головка плечової кістки. Лопатка також з'єднується з ключицею акроміально-ключичним суглобом.
Інший гачкоподібний виступ — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus) відходить від верхнього краю лопатки, а його закінчення слугує точкою прикріплення кількох м'язів.
Література Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с. «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.