Семанти́чний ідеалі́зм — течія загальної семантики у філософіїФілософія. Підручник / Подольська Є. А.– К.: Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. — С. 254—258, яка визначає, що центральною проблемою філософії є проблема мови, аналіз відношення між знаком (словом) і його змістом.Ідеалізм. Семантичний ідеалізм // Словник української мови у 20 томах
Семантичний ідеалізм вважається також різновидом неопозитивізмуСемантичний ідеалізм // УРЕ.
Історія Напрям зародився у 30-х роках 20 століття. Представники семантичного ідеалізму, серед яких зокрема Стюарт Чейз, Рудольф КарнапScientific idealism and semantic idealism // The Semantic Tradition from Kant to Carnap by J. Alberto Coffa, 1991 та Альфред Джулс Еєр, вважали, що мова служить засобом позначення не реальних предметів і явищ дійсності, а фактів досвіду та існування об'єктивного світу. Семантичні ідеалісти повністю заперечували реальне значення понять, вважаючи їх свого роду фікціями, які породжені мовою. Так, Стюарт Чейз наголошував, що слова зовсім не мають ніякого значення, вони лише символи, подібно до символів X або У.The Tyranny of Words by Stuart Chase, 1938
Примітки