Закон складового сингармонізму ( — разом і harmonia — співзвучність) — закон, за якого звуки в складі сполучалися за принципом їх однорідності з погляду передньої і непередньої артикуляції: палаталізовані приголосні поєднувалися з голосними передньої артикуляції, непалаталізовані — з голосними непередньої артикуляції.
Наприклад, мы-шь, же-на, бы-ти, чь-то, дъ-ра-ти.
Див. також Закон відкритого складу Сингармонізм Квантитативне вирівнювання голосних
Література Крижанівська О. І. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навч.посіб./О. І. Крижанівська. — К.:ВЦ «Академія»,2010. — 248с.