Сібі́лла Алера́мо (псевдонім Ріни Фарро; ; *, Алессандрія — †, Рим) — італійська письменниця-феміністка, поетка та редакторка.
Життєпис Народилася в Алессандрії. У 16 років вимушено вступила в шлюб з на 10 років старшим за неї Ульдеріко П'єранджелі, який зґвалтував її, коли їй було лише 15 років (див. Франка Віола і італ. matrimonio riparatore). У 1901 році Алерамо ухвалила рішення залишити чоловіка з сином та переїхати в Рим.
У 1908 році, будучи в стосунках з Джованні Ченою, письменником і журналістом, познайомилася з Кордулою «Ліною» Полетті на конгресі суфражисток. Між ними зав'язалися стосунки, які пізніше були описані в романі «Переправа» (, 1919). Її особисте листування з Полетті в останні роки досліджувалося завдяки їхньому неупередженому погляду на гомосексуальні стосунки.
Після відвідання СРСР в 1952 написала поему «Росія — висока країна».
Померла у віці 83 років в Римі після довгої хвороби.
Бібліографія Романи: «Жінка» (1907), «Кохаю, а отже існую» (1927). Перекладений українською (з післямовою Сергія Заїковського): К., «Пломінь», 2022, 137 с.
Збірки віршів: «Поезії» (1929), «Так — говорю я землі» (1935), «Вечірні вогні» (1956), «Ліси любові» (1957). Українські переклади у книзі: З італійської сучасної поезії. К., 1958.
Література
Примітки