Ро́берт Фре́нсіс Ке́ннеді (; 20 листопада 1925, Бруклайн, Массачусетс — 6 червня 1968, Лос-Анджелес) також відомий за ініціалами як РФК () — американський політичний і державний діяч, адвокат, 64-тий генеральний прокурор США з 21 січня 1961 до 3 вересня 1964 року, сенатор США від штату Нью-Йорк з 3 січня 1961 до самої своєї смерті 6 червня 1968 року. Як і його брати Джон та Едвард Кеннеді, був видатним членом Демократичної партії США. Визначається багатьма істориками, як ікона сучасного американського лібералізму.

Загинув 6 червня 1968 року від кульового поранення в праву частину потиличної частки голови в результаті замаху 5 червня.

Біографія Роберт народився 20 листопада 1925 року в Бруклайні, Массачуесетс в родині Кеннеді. Третій син Джозефа П. Кеннеді і сьома дитина в родині, Роберт Кеннеді був одним з двох молодших братів вбитого президента Джона Ф. Кеннеді.

Закінчив Гарвардський університет і школу права в Університеті Вірджинії.

Після загибелі 1944 р. у Другій світовій війні старшого з братів, Джо-молодшого, Джон Кеннеді став головною надією сім'ї, а Роберт (Боббі) підтримував брата в його політичній діяльності. 1952 р. Роберт очолив кампанію з виборів брата в Сенат; 1960 р. допоміг Джону висунути його кандидатуру на пост президента США від Демократичної партії, а потім і зайняти президентське крісло. Згодом Джон Кеннеді призначить брата Генеральним прокурором, що стало першим випадком в американській історії, коли президента і його радника пов'язували такі близькі стосунки.

1951 року Роберт працював у міністерстві юстиції, керував наглядом за кримінальним судочинством, потім у підкомітеті у Джозефа Маккарті. Найбільшою справою, яку Роберт Кеннеді провів через підкомітет, було викриття в шахрайстві міністра авіації США Г. Телботта.

Із 1961 року входив до адміністрації брата, обіймаючи посаду Генерального прокурора (міністра юстиції). У діяльності адміністрації президента Кеннеді Бобі брав безпосередню участь у розв'язанні проблеми так званої Карибської кризи і питань громадянських прав.

Після смерті Джона Кеннеді протягом 9 місяців перебував на посаді Генерального прокурора США за президента Джонсона. Пішов у відставку у вересні 1964 року, і в листопаді того ж року був обраний в Сенат від штату Нью-Йорк.

Смерть брата дуже змінила Роберта й вплинула на його точку зору і політичну позицію. У його промовах стали звучати вислови про побудову суспільства, заснованого на співчутті та моральних принципах. Його промови охоплювали дуже широке коло тем: цивільні права, свобода, демократія, бідність, права людини, освіта, охорона здоров'я, війна і мир.

1968 року балотувався на посаду президента США від Демократичної партії.

1968 року, , Роберт, попри те, що він не збирався балотуватися в президенти після смерті брата, зрештою змушений був зробити це. Кеннеді включився у передвиборчі перегони, маючи політичну платформу, що дуже відрізнялась від позицій всіх інших кандидатів. Він не тільки хотів зупинити війну у В'єтнамі, але й прагнув докорінно змінити устрій країни, хотів розбудити в людях пристрасне бажання переробити не тільки власну країну, а й перебудувати весь світ, зробити його кращим. Його власний стиль був також абсолютно незвичайним: це була суміш ідей творчих і вкрай радикальних з консервативними поняттями самопожертви, моралі та працьовитості. У той час, як його суперник із табору республіканців Юджин Маккарті звертався в основному до молодих інтелектуалів, аудиторія Кеннеді була зовсім іншого роду: там були молоді й літні, багаті та блакитні комірці, представники всіх рас. Журналісти порівнювали його вплив на слухачів з тим, яке справляють на своїх глядачів рок-зірки.

Одним із найбільш значущих напрямів його політичної діяльності була боротьба за рівні права для афроамериканців у США.

Вбивство

Роберт Кеннеді помер 6 червня 1968 року після смертельного вогнепального поранення, одержаного 5 червня в Лос‑Анджелесі відразу після виголошення ним промови з приводу перемоги на попередніх виборах у штаті Каліфорнія. Він був смертельно поранений у праву частину потиличної частки голови пострілом із близької відстані на кухні готелю «Амбасадор» (при цьому поранення отримали ще п'ятеро людей). Роберт Кеннеді помер наступного дня у віці 42 років.

Досі точно не встановлено, хто зробив у Кеннеді смертельний постріл. Офіційно вбивцею Кеннеді вважається палестинець Сірхан Сірхан, що дало підставу губернатору штату Каліфорнія Рональду Рейгану заявити, що вбивство було скоєне «не за американськими мотивами». У револьвері Сірхана було 8 куль. Хоча деякі експерти при підрахунках виявили випущеними 12. Сірхан Сірхан встиг вистрілити в Кеннеді тільки двічі, але з тіла сенатора було вилучено 4 кулі. Крім Сірхана, револьвер 22 калібру також мав охоронець Кеннеді, приставлений до нього каліфорнійською владою, — Тейн Сезар. Розтин тіла Кеннеді проводив відомий американський патологоанатом Томас Ногучі, який установив, що смертельний постріл було зроблено ззаду з відстані не більше 7 см, позаяк на потилиці сенатора був зафіксований пороховий опік. Дані розтину були оприлюднені тільки в 1980-х роках. Сірхан Сірхан стріляв спереду з відстані не менше 1,5 м від сенатора, а смертельний постріл був зроблений ззаду. Хто ж із них вистрілив у Кеннеді — невідомо. Сірхан Сірхан був засуджений до смертної кари, яка була замінена на довічне ув'язнення.

У серпні 2021 року комісія з умовно-дострокового звільнення Каліфорнії визнала Сірхана Сірхана придатним для умовно‑дострокового звільнення. Однак у січні 2022 року губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом ветував рішення комісії, зазначивши, що Сірхан не продемонстрував достатнього усвідомлення та розкаяння щодо скоєного злочину. У 2023 році комісія повторно відмовила у звільненні, посилаючись на відсутність розкаяння, і Сірхан залишився ув’язненим.

Спірні версії участі Тейна Сезара Деякі альтернативні джерела припускають, що Тейн Юджин Сезар, охоронець Роберта Кеннеді, який стояв поруч із ним під час стрілянини 5 червня 1968 року, міг бути потенційним другим стрільцем. Сезар мав при собі .38‑каліберний револьвер і раніше володів .22‑каліберним пістолетом, схожим на той, що використав Сірхан Сірхан. Деякі свідки стверджували, що бачили, ніби Сезар діставав зброю у момент стрілянини, але офіційне розслідування не визнало його причетним і не висунуло звинувачень.

Тейн Юджин Сезар помер 11 вересня 2019 року на Філіппінах. Роберт Ф. Кеннеді‑молодший у 2025 році у своїх виступах публічно називав Тейна Сезара ймовірним другим стрільцем та вважав, що офіційна версія вбивства була неповною.

Ця версія вважається спірною і належить до альтернативних чи конспірологічних теорій, не підтверджена офіційними слідчими органами.

Розсекречення документів (2025) У квітні 2025 року Національне управління архівів та документації за указом президента Дональда Трампа оприлюднило близько 10 тисяч сторінок документів, пов’язаних із вбивством Роберта Кеннеді. Серед матеріалів — слідчі записи ФБР, стенограми допитів, внутрішні оцінки та звіти спецслужб, що проливають світло на обставини вбивства та діяльність підозрюваного.

Родина З 1950 року був одружений з Етель Скейкель (Ethel Kennedy)У США у віці 96 років померла Етель Кеннеді: чим запам'яталась найстарша представниця президентської династії. // Автор: Михайло Левакін. 11.10.2024, 01:58. У шлюбі у них народилося 11 дітей: Кетлін Хартінгтон (н. 1951) — адвокат, була віцегубернатором штату Меріленд з 1995 по 2003 рік. Джозеф Патрік II (н. 1952) — бізнесмен і політик, є членом Демократичної партії США. Роберт Френсіс-молодший (н. 1954) — власник радіокомпанії, активіст і адвокат, що спеціалізується на захисті довкілля. Міністр охорони здоров'я і соціальних служб США. Девід Ентоні (1955—1984) — помер від передозування кокаїну. Мері Кортні (н. 1956) — працювала на дитячому телебаченні, була представником ООН у фонді боротьби зі СНІДом. Майкл Лемуан (1958—1997) — очолював некомерційну енергетичну організацію брата Джозефа, розбився на смерть, катаючись на лижах. Мері Кері Кеннеді (н. 1959) — письменниця, захисник прав людини. Крістофер Джордж (н. 1963) — бізнесмен. Метью Максвелл Тейлор (н. 1965) — письменник. Дуглас Гарріман (н. 1967) — відомий журналіст. Рорі Елізабет Кетрін (н. 1968) — засновниця некомерційної організації, що спеціалізується на створенні соціальних фільмів.

Пам'ять Через місяці та роки після смерті Роберта Кеннеді, численні дороги, школи, вулиці в США були названі в честь нього. У Вашингтоні є стадіон імені Роберта Ф. Кеннеді. У 1978 році конгрес США посмертно нагородив Кеннеді Золотою Медалю Честі.

Кеннеді в популярній культурі Про Роберта Кеннеді знято принаймні чотири фільми — це серіал «Роберт Кеннеді і його часи» (Robert Kennedy & His Times, 1985), РФК (RFK, 2002), «Боббі» (, 2006) і серіал Клан Кеннеді (2011). Роберт Кеннеді став прототипом слідчого Еймса в романі Л. Уайта «Рафферті» про розслідування злочинності в профспілках сенатським комітетом, який був екранізований в СРСР 1980 року. Роль Еймса виконував Олександр Кайдановський. Роберт Кеннеді став прообразом Люка Шеннона в романі Дж. Хору «Потрібний образ» (1969) про сім'ю американських політиків-ірландців, які проводять розслідування корупції комітетом Конгресу США з тим, щоб обрати старшого брата Люка, конгресмена Келлі Шеннона, губернатором, а потім президентом. Роберт Кеннеді також фігурує у фільмі «Ірландець» Мартіна Скорсезе (2019). У фільмі він виступає в ролі головного юридичного консультанта під час слухань Конгресу США щодо звинувачень профспілок у співпраці зі структурами організованої злочинності.

Примітки

Література

Burner D., West Thomas R. The torch is passed. The Kennedy brothers and American liberalism. — N. Y., 1984. — 254 p. Dear senator Kennedy. — N. Y.: Dodd, Mead & Comp., 1966. — 128 p. Goode S. Assossination: Kennedy, King, Kennedy. — N. Y.: Watts, 1979. — 177 p. Kennedy R. Time to remember. — 1974. Schlesinger A. Robert Kennedy and his time. — 1978. — 1060 p.

Посилання