Сен-Жосс-тен-Ноде (, , скорочено: Saint-Josse) чи Сінт-Йост-тен-Ноде (, ) — одна з 19 комун, з яких складається Брюссельський столичний регіон. Офіційні мови — французька (вживає понад 95 % населення) та нідерландська (менше 5 %).
Назва Назва комуни Сен-Жосс-тен-Ноде пов’язана з ім’ям католицького святого 7-го століття Йодока (, ), сина короля Домнонії (на території сучасної Бретані). До святого зверталися жінки, що бажали мати дитину. Місцевою мовою потреба (потребування) передається словами "Noode", "Noede", "Nude", "Ode". Звіци походить друга складова у назві комуни - Noode.Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. Однак, існує й інша версія щодо походження складової "Noode" у назві комуни. Через малородючий піщаний ґрунт село називали місцевими німецькими діалектами Nude, Noede, Nede, що у перекладі означає «бідність», «злиденність».
Історія Село було утворено 1251 року. З початку 13-го століття і до середини 18-го століття село разом з де-якими іншими селами входило до складу так званого “брюссельського казана” (фламандською Kuype van Brussel, , – було тісно пов’язане з Брюсселем у адміністративних, судових і податкових питаннях.
До середини 18-го століття село було невеликим і мало тоді населення близько 300 чоловік. У селі довго не було власної церкви, воно відносилося до брюсельської парафії Святого Гудули. 1803 року у селі було збудовано церкву. Село отримало статус комуни під час французького панування у Бельгії (1794-1815). Тоді його населення становило близько 1000 чоловік. Значно зросло населення комуни у XIX столітті й 1846 року становило 17708 чоловік.
За законом від 7 квітня 1853 року від комуни до Брюсселя відійшла приблизно половина його території. Пізніше на цих територіях виник брюссельський район Леопольд.
У 1950-х роках комуна виділилася поміж інших комун навколо Брюсселя двома своїми багатоповерхівками на 20 і 30 поверхівж.
У другій половині ХХ століття старі будівлі Сен-Жосса займали, в основному, вихідці з країн третього світу й колишніх французький та бельгійських колоній — Конго, Марокко, Туреччина тощо.
Населення Станом на початок 2011 року в комуні проживало 27358 жителів, зростання кількості жителів відновилось за рахунок високої народжуваності мусульман. Займає площу лише 1,12 км², будучи найменшим з 19 районів столиці, та найбільш густонаселеним. Понад 50 % населення комуни складають етнічні турки, хоча їхня значна частина народилась в муніципалітеті й гарно володіє французькою. Турки широко представлені серед депутатів у місцевій міськраді.
+Населення комуни Сен-Жос-тен-Ноде з 1990 по 2011 рік Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 Населення 21511 21522 22097 23142 23785 24078 25185 26338 27358 <small>Джерело: Населення Бельгії у 1990-2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.
+Національний склад комуни Сен-Жосс-тен-Ноде у 2011 році. Країна походження Населення Бельгія 16350 Марокко 1402 Франція 798 Італія 536 Іспанія 508 Португалія 183 Туреччина 1344 Україна 16 Інші 6221 Разом 27358
Походження жителів Країна походження 1979 1995 Бельгія 12 222 (54,5 %) 9 231 (42,1 %) Туреччина 2 304 (10,3 %) 3 904 (18,1 %) Марокко 2 664 (11,9 %) 3 761 (17,5 %) Італія 1 661 (7,4 %) 785 (3,6 %) Іспанія 840 (3,7 %) 443 (2,1 %) Португалія - 209 (1 %) ДРК (Конго) 198 (0,9 %) - Разом 22 409 21 522Джерело: ДКС Бельгії.
Відомі люди Народились Еміль Огюст Жозеф де Вільдеман (1866—1947) — бельгійський ботанік Леон Делакруа (1867—1929) — бельгійський державний і політичний діяч Пол Хайнеманн (1916—1996) — бельгійський ботанік і міколог Закія Хаттабі ( 1976) — бельгійсько-марокканська політикиня Елоді Уедраоґо ( 1981) — бельгійська легкоатлетка Ібрагім Салах ( 2001) — марокканський футболіст Померли Марі Плеєль (1811—1875) — бельгійська піаністка, педагогиня Шарль Роже (1800—1885) — бельгійський ліберальний державний і політичний діяч Огюст Левек (1866—1921) — бельгійський художник символіст, поет, скульптор і теоретик мистецтва Поль Геллі (1894—1969) — бельгійський плавець і ватерполіст
Посилання