Соціально-християнська партія (, — CVP-PSC (Християнська народна партія — Соціально-християнська партія)) — політична партія християнсько-демократичної орієнтації в Бельгії, що існувала у 1945-68 роках.
Була створена після Другої світової війни на базі Католицької партії. Партія була однією з двох головних політичних сил поряд із Соціалістичною партією. 1968 року, після кризи, спричиненої розділенням Левенського університету на фламандський та валлонський підрозділи, партія також розкололась за мовною ознакою на Християнську народну партію у Фландрії (нині — партія Християнські демократи і фламандці) та Соціально-християнську партію у Валлонії (нині — партія Гуманістичний демократичний центр).
Результати на виборах до Палати представників 1946 — 92 місцяEvolutie van het stemrecht in België 1949 — 105 місць 1950 — 108 місць 1954 — 95 місць 1958 — 104 місця 1961 — 96 місць 1965 — 77 місць 1968 — 69 місць
Прем'єр-міністри Бельгії, члени СХП Гастон Ейскенс; 11 серпня 1949 — 8 червня 1950 Жан Дювьєсар; 8 червня — 16 серпня 1950 Жозеф Фольєн; 16 серпня 1950 — 15 січня 1952 Жан ван Хоут; 15 січня 1952 — 23 квітня 1954 Гастон Ейскенс; 26 червня 1958 — 25 квітня 1961 Тео Лефевр; 25 квітня 1961 — 28 липня 1965 П'єр Армель; 28 липня 1965 — 19 березня 1966 Поль ван ден Буйнантс; 19 березня 1966 — 17 червня 1968 Гастон Ейскенс; 17 червня 1968 — 26 січня 1973
Примітки
Джерела Соціально-християнська партія — стаття у Великій Радянській енциклопедії