Для створення пропаганди використовується ряд методів пропаганди, заснованих на соціально-психологічних дослідженнях. Багато з цих самих прийомів можна класифікувати як логічні помилки, оскільки пропагандисти використовують аргументи, які, хоча іноді й переконливі, не обов’язково є достовірними. Пропагандистські прийоми виходять з тактики зловживання владою та контролю.

Звичайні ЗМІ для передачі повідомлень пропаганди включають повідомлення новин, урядові повідомлення, історичні огляди, псевдонаука, книги, листівки, пропагандистські фільми, радіо, телебачення, та плакати і афіші. Менш поширеними тепер є поштові конверти, зразки яких дійшли до нас з часів Громадянської війни в Америці. В принципі все, що зображено на плакаті може бути відображено у зменшеному вигляді відповідних пропорцій на кишенькових конвертах. У випадку радіо та телебачення пропаганда може існувати в новинах, оглядах подій, сегменті ток-шоу, як реклама, громадські оголошення, або як довготривалі едверторіали (рекламні оголошення, які мають вигляд звичайної статті, «джинса»). Пропагандистські компанії часто дотримуються стратегічних шаблонів передачі інформації щоб навіяти ідеї цільовій групі. Воно може починатися звичайною передачею такою як скидання листівок з літака або реклама. В цілому ці послання будуть містити настанови про те як отримати більше інформації, через веб сайт, гарячу лінію, радіопрограму, і таке інше. Таким чином стратегія веде до того, щоб перетворити особу з отримувача інформації на шукача інформації шляхом закріплення рефлексу, і потім з шукача інформації на авторитета інформації шляхом навіювання ідей.

Методи Для здійснення пропаганди використовують велику кількість методів, які базуються на дослідженнях соціальної психології. Багато з цих методів базуються на логічних помилках, оскільки пропагандисти використовують аргументи, які хоча деколи переконливі, але не обов'язково достовірні. Багато часу витрачено на аналіз способів якими передаються повідомлення пропаганди. Ця робота важлива, але ясно, що стратегії розповсюдження інформації стають стратегіями пропаганди коли заряджені пропагандистськими повідомленнями. Виявлення цих повідомлень є обов'язковою передумовою для вивчення методів, якими ці повідомлення розповсюджуються. Нижче наведено кілька методів для здійснення пропаганди:

Ad hominem (перехід на особистості) Ad hominem — латинська фраза, що означає «атакувати опонента, а не його аргументи», тобто «переходити на особистості». Цей метод ще називають «отруєння джерела».

Ad nauseam (багатократне повторення) Ad nauseam — цей підхід до аргументації використовує невтомне повторення ідеї. Ідея, особливо простий слоган, який повторюється достатню кількість раз, може сприйнятися як правда. Цей підхід працює тоді, коли кількість медійних джерел є обмеженою або контрольованою пропагандистом.

Argumentum ad verecundiam (апелювання до авторитету) Argumentum ad verecundiam — це спосіб використання публічних висловлень відомих або шанованих людей на користь або проти позиції, ідеї аргументу або порядку дій. Інакше називається спосіб підтвердження.

Argumentum ad metum (апелювання до страху) Argumentum ad metum — логічна хиба зловживання почуттям страху для підтримки деякої пропозиції. Особа, що використовує цей аргумент, намагається отримати підтримку своїм ідеям та поглядам, граючи на наявних страхах та упередженнях авдиторії. Наприклад, Йозеф Гебельс використовував працю Теодора Кауфмана «Німеччина повинна зникнути!», аби заявити, що союзники думають винищити німецький народ.

Використання упередження Упередження — це метод використання вагомих або емоційних термінів, щоб надати значимості або моральної доброчинності, аби авдиторія, для якої створена пропаганда, повірила у пропозицію. Використовується для фанатичного чи обманного способу.

Argumentum ad Populum (апеляція до народу) Argumentum ad Populum — метод, що полягає у спробі отримати підтримку деякому висновку або твердженню з боку більшості шляхом стимулювання почуттів та ентузіазму мас.

Неминуча перемога або «Не спізнися» Спосіб підтримати визначену точку зору або продукт, створюючи враження, що «всі інші вже так роблять або думають, тож настав час приєднатися до більшості».

Приєднуйся до маси Ця техніка посилює природне бажання людей бути на стороні переможців. Вона використовується для переконання авдиторії, що певна програма є виразом нестримного руху мас, і приєднання до них — в їхніх інтересах.

Красиві люди Тип пропаганди, яка пов'язана з відомими особистостями або невизначеним колом привабливих, щасливих людей. Це спонукає інших людей думати, що якщо вони придбають продукт або слідуватимуть певній ідеології, то вони теж будуть щасливі або успішні.

Брехня Брехня — повторюване озвучення комплексу подій, які виправдовують наступну дію. Опис цих подій має елементи правди, і поступово вводяться узагальнення «великої брехні», які в результаті витісняють правильне сприйняття громадськістю подій, які лежать в основі. Після Першої світової війни німецький міф про кинджал в спину, як пояснення причини їхньої поразки, став обґрунтуванням для їхнього переозброєння та реваншистської агресії.

Фальшива дилема Фальшива дилема — це метод презентування тільки двох виборів, найкращим з яких є ідея чи продукт, які пропагуються. Наприклад: «Ти з нами чи проти нас….»

Умовний рефлекс Умовний рефлекс — це метод, коли об'єкт А є завжди присутнім, коли присутній об'єкт Б та об'єкт Б спричиняє сильну фізичну реакцію (як огида чи задоволення), потім коли ми бачимо об'єкт А без об'єкта Б ми переживаємо ті самі відчуття.

Когнітивний дисонанс Когнітивний дисонанс — це метод створення внутрішнього психічного конфлікту, що виникає при зіткненні в свідомості індивіда суперечливих знань, ідей, переконань або поведінкових установок Люди люблять бути послідовними. Припустимо інтерв'юер виясняє, що певна група людей ненавидить кандидата в президенти, але любить актора А. Вони використовують одобрення актором їхнього кандидата для щоб змінити думку народу тому що люди не люблять непослідовності. Вони змушені або перестати любити актора або почати любити кандидата.

Прості люди Прості люди — це метод переконання авдиторії, що позиція пропагандиста відображає здоровий глузд людей. Він призначений завойовувати довіру авдиторії шляхом спілкування простою манерою та у стилі цільової авдиторії. Пропагандист використовує просту мову та манери (та обертає послання в аудіовізуальне та ві-за-ві спілкування), намагаючись ідентифікувати їхню точку зору з точкою зору середньостатистичної людини. Наприклад, пропаганда через листівки може аргументувати на макроекономічні теми, такі як допомога по безробіттю, використовуючи звичайні щоденні слова: «Припустимо, країна має мало грошей під час спаду, ми повинні перестати платити допомогу по безробіттю тим, хто не працює, тому що це як набирання кредитів, коли у тебе тяжкі часи, коли треба затягнути ремінь».

Культ особи Культ особи постає тоді, коли індивід використовує масові медіа для створення ідеалізованого та героїчного публічного образу, часто шляхом безсумнівних лестощів та вихваляння. Тоді героїчна особистість відстоює позиції, які бажає просувати пропагандист. Наприклад, сучасні пропагандисти наймають популярних осіб просувати їхні ідеї та/або продукти.

Демонізація ворога

Демонізація ворога — це метод зображення осіб з ворожої нації, іншої етнічної групи, або тих, хто підтримує протилежну точку зору, у вигляді недолюдей (як то під час ери Війни у В'єтнамі вживався термін «ґукс» щодо солдатів Національного фронту визволення Південного В'єтнаму), негідників, аморальних через припущення або фальшиві звинувачення. Дегуманізація є також терміном, який використовується як синонім до демонізації, останнє зазвичай служить видом першого.

Диктат Техніка диктату намагається спростити процес прийняття рішення використовуючи образи та слова, щоб донести авдиторії, які конкретно дії слід здійснити, обмежуючи будь-який інший можливий вибір. Владні постаті можуть бути використані для дачі команд, переплітається з апелюванням до авторитету, але не обов'язково. Плакат «Ты записался добровольцем?» є прикладом цієї техніки.

Дезінформування Дезінформування — це метод створення або видалення інформації з публічних документів з метою створення неправильного документування події або дій особи чи організації, включаючи повну фальсифікацію фотографій, кіно картин, трансляцій та звукозаписів як і друкованих документів.

Захлопування дверей Використовується для збільшення діапазону сприйняття особи. Наприклад, якщо продавець хоче продати річ за 100 грн., але публіка готова заплатити тільки 50 грн., продавець спочатку ставить вищу ціну (напр. 200 грн.), а потім її знижує до 100 грн. щоб це виглядало як вигідна покупка.

Ейфорія Використовувати подію, яка викликає ейфорію або щастя або використовувати відповідну подію для підняття бойового духу. Ейфорія може бути створена шляхом оголошення вихідного, роблячи доступними предмети розкоші, або проводячи парад з парадними оркестрами та патріотичними посланнями.

Страх, непевність та сумніви Техніка FUD (англ. fear, uncertainty and doubt — страх, непевність та сумніви) — це намагання вплинути сприйняття громадськості розповсюджуючи негативну та сумнівну або хибну інформацію, призначену похитнути довіру громадськості до своїх переконань.

Махання прапорами Намагання виправдати дію на основі того, що це є патріотичнішим, або якимось чином є на користь країні, групі або ідеї, яку підтримує цільова авдиторія.

Нога в дверях Нога в дверях — це метод, який часто використовується вербувальниками та торговими агентами. Наприклад, агент — особа протилежної статі підходить до об'єкта та прищеплює йому квітку або дає йому маленький подарунок. Об'єкт дякує і тепер він має психологічний борг. Наступний крок — агент просить про більшу послугу (купити щось дорожче). Неписаний соціальний договір між об'єктом та агентом спонукає об'єкта відчувати себе зобов'язаним відповісти взаємністю погоджуючись зробити більшу послугу або купити дорожчий подарунок. Тобто слід добитися один або кілька разів «так» і тоді на цільову пропозицію об'єкт відповість теж «так».

Блискучі узагальнення Блискучі узагальнення — це емоційно наповнені слова, які додаються до продукту чи ідей, але не передбачають ніяких конкретних аргументів чи аналізу. Ця техніка також співвідноситься з ефектом Барнума.

Напівправда Напівправдою є оманливе твердження, яке може подаватися у різних формах та включає деякі елементи правди. Твердження може бути частково правдивим, може бути повністю правдивим будучи тільки частиною повної правди або воно може містити декілька оманливих елементів як то неправильна пунктуація, подвійні значення, особливо якщо на меті ввести в оману, поставити в тупік, засудити або спотворити правду.

Навішування ярликів