Шве́дська Помера́нія (; ) — шведський домініон у 1630—1815 роках, розташовувалось на сьогоденному Балтійському узбережжі Німеччини та Польщі. Після польської і тридцятирічної війн, Швеція розширила свої територіальні придбання на південному узбережжі Балтійського моря, включаючи Помор'я, частину Лівонії і Пруссії (dominium maris baltici).
Швеція розпочала експансію у Померанії, маючи гарнізон в Штральзунді з 1628, й отримала певний контроль над герцогством Померанія згідно з Штеттінським договором від 1630 року. Згідно з Вестфальським миром від 1648 і Штеттінським договором від 1653, Швеція отримала Західну Померанію, (Передня Померанія) з островами Рюген, Узедом і Волін, і смугу Східної Померанії. Мирні договори були укладені в той час як шведська королева Христина була неповнолітньою, і Шведська імперія управлялася членами вищої аристократії. Як наслідок, Померанія не була анексована Швецією, проте залишалася частиною Священної Римської імперії.
У 1679 році Швеція втратила велику частину своїх володінь у Померанії на схід від Одеру згідно з Сен-Жерменським миром, 1679, а у 1720 році Швеція втратила свої терени на південь від річок Пєєнє і на схід від Пєєнєштром згідно зі Стокгольмськими договорами. Ці ділянки були передані Бранденбург-Пруссії і були інтегровані у Брандербурзьку Померанію. Проте у 1720 році, Швеція повернула собі частину своїх теренів згідно з Фредериксборзьким договором, що були у складі Данії з 1715 року. У 1814 році в результаті наполеонівських війн Шведська Померанія була передана в Данії в обмін на Норвегію згідно з Кільськими договорами, а у 1815 році, згідно з рішеннями Віденського конгресу, передано Пруссії.
Посилання Dänholm Island, Swedish Pomerania August 1807 at NapoleonSeries.org Brune's 1807 Campaign in Swedish Pomerania at NapoleonSeries.org Pomeraniæ Ducatus tabula. Map of the Duchy of Pomerania. at library.ucla.edu