Підковоні́с мали́й, підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800) — вид кажанів родини підковикових (Rhinolophidae).
Таксономічна характеристика Один з 68 видів роду; в Україні представлений двома підвидами: R. h. hipposideros та R. h. minimus.
Поширення В Україні проходить північна межа ареалу. Знайдено в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій і Донецькій областях та у Криму. Ареал охоплює також Південну і Західну Європу, Північну Африку, Малу й Західну Азію, північно-західні Гімалаї.
Місця перебування Переважно передгірні та низькогірські райони. Селиться в підземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях, гротах), влітку виводкові зграї трапляються на горищах, у затінених місцях під мостами через гірські потоки чи струмки, на дзвіницях і навіть у дуплах дерев.
Чисельність В Україні загалом є чисельним видом. Причинами зміни чисельності є руйнування підземних сховищ, старих будівель, винищення підковоноса спелеотуристами, забруднення місць перебування пестицидами. За даними у Червоній книзі України, чисельність оцінювалась як низька: «Чисельність в Україні становить близько 400 особин (з них до 100 — у Криму)». Тільки в національному природному парку «Подільські Товтри» щороку зимує понад 1 тис. особин.
Особливості біології Осілий вид; лише окремі особини під час зміни зимових сховищ на літні і навпаки можуть долати відстань до 112 км. Від зимової сплячки прокидається в кінці березня — на початку квітня. Не утворює мішаних зграй, хоча у сховищах поряд з ним зустрічаються інші кажани, зокрема широковух, вухань, нічниця велика. Добуває їжу з настанням сутінок, через 20 — 25 хв після заходу сонця. Літає здебільшого в міжряддях виноградників, садів, над городами, над посівами польових культур тощо. Політ швидкий, мінливий. Під час сильних вітру і дощу сховищ не залишає. Живиться переважно двокрилими і молеподібними лускокрилими. Статевозрілим стає у віці біля року. Вагітні самиці селяться окремо від самців у порівняно теплих сховищах. Народження малят спостерігається в кінці червня — на початку липня. Живе до 17,5 років.
Зовнішність Передпліччя 36,1—39 мм, вага 4—7 г. Пухнасте хутро на спині коричнево-жовто-коричневе, на череві блідо-сіро-біле. Молоді тварини, як правило, сірого кольору. Мембрани і вуха коричневі. Крила дуже широкі, короткі й закруглені.
Заходи охорони Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Охороняється у заповідниках Карпатському (біосферний). Карадазькому, Кримському, Мис Мартьян, Ялтинському гірсько-лісовому (всі — природні) та окремих заказниках. Вид є чисельним у національному природному парку «Подільські Товтри». Доцільно обмежити або заборонити відвідування туристами підземель, в яких мешкають підковоноси малі.
Джерела Абеленцев В. И., 1950; Абелєнцев В. І., Підоплічко І. Г., Попов Б. М., 1956, Gaisler J., Hanak V., 1969; Татаринов К. А., 1972; Дулицький А. И., 1974; Пашотин К. К., 1980; Черемисов А. И., 1986; Особисті повідомлення Ю. В. Кармишова (1986), О. І. Черемисова (1987), Л. Письменної (1988). А. М. Волох, Ю. І. Крочко. C. Ditz, O. Helversen, D. Nill Bats of Britain, Europe & Northwest Africa. 2009 Підковоніс малий в Червоній книзі України Дребет М., М. Матвєєв, М. Тарасенко Результати обліку кажанів Національного природного парку «Подільські Товтри», на зимівлі 2008 року / М. Дребет // Праці Теріологічної Школи. — 2010. — Вип. 10. — С. 47-52.