Максиміліан Марцелі Тульє (; 16 січня 1853, Львів — 1 вересня 1939, там самоДані на сторінці Бібліотеки Сейму Польщі ) — польський інженер. Доктор технічних наук (1901), почесний професор (1926). 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках. Почесний професор Львівської політехніки. Один із розробників правил використання залізобетону в будівництві мостів; запровадив поняття фази.
Біографія
У 1871 — студент Львівської технічної академії, наступного року перевівся до Віденського технічного університету, де закінчив факультет інженерії (1876). Від 1876 року працював у Львівсько-Чернівецькій залізниці. 1878 року здобув звання інженера, викладач теорії будівництва мостів, будівельної механіки, штатний доцент, з 1888 — безплатний надзвичайний професор статики будівництва і теорії мостів, 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках.
Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96. Упродовж 1885—1893 років працював редактором друкованого органу товариства — часопису «Czasopismo Techniczne».
1894 року ініціював побудову у подвір'ї Львівської політехніки залізобетонного моста-арки (стоїть там й досі), як експоната для Загальної крайової виставки, що відбулася з 5 червня до 10 жовтня 1894 року на верхній терасі Стрийського парку у Львові.
Автор 29 підручників та 183 наукових праць.
Помер у день початку Другої світової війни, 1 вересня 1939 року. Похований на полі № 71 Личаківського цвинтаря.
Примітки
Джерела
Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 422—423