«Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів» — історико-пригодницький роман для молоді українського письменника Спиридона Черкасенка, вперше виданий 1937 року.
Історія створення Після тривалої паузи, яку взяв Черкасенко в напрямі прози, він уже в еміграції написав «Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів». Написання роману завершено у 1934 році в Горних Черношіцах біля Праги, а перше його видання було 1937 у Львові. Книга стала тогочасним бестселером, здобувши широку популярність на заході Україні (на решті його просто не друкували).
Другим виданням роман вийшов у Канаді (Вінніпег) в бібліотеці Клубу приятелів української книги (1952).
Спиридон Черкасенко, поставивши перед собою завдання багатогранно відтворити український характер, козацтво часів Петра Сагайдачного, написав твір, у якому поєдналися епос і лірика, вигадка й документальність. Очевидно, автор був обізнаний з «Историей о казаках запорожских» (, 1852) князя Митецького, з науковими історико-народознавчими монографіями про Запорожжя Д. Яворницького, «Описом України» Г. Боплана тощо, що стало підосновою створення власного інварванту історичного роману — історико-пригодницький з елементами психологізму.
Роман має присвяту родині українського літературознавця Леоніда Тимофійовича Білецького (1882—1955), що у 20—30-х роках був професором празьких українських вузів. У листуванні з Л. Білецьким у доволі специфічній, іронічно-жартівливій манері С. Черкасенко вдається до теоретичної характеристики етапів написання свого роману «Пригоди молодого лицаря»:
С. Черкасенко хотів довести свою розповідь до подій визвольної війни українського народу 1648—1654 років. Павло Похиленко мав стати активним учасником цієї війни. У журналі «Рідна мова» (1938) надруковано розділ "Із нового історичного роману С. Черкасенка: «Блиснем шаблями, як сонце в хмарі» (роман цей — продовження роману «Пригоди молодого лицаря») під назвою «Лицар на спочинку». Про третій «новий, ще не друкований історичний роман» С. Черкасенка «На полі Килиїмськім» журнал повідомляв у 1939 році, але чи був він продовженням «Пригод молодого лицаря» і «Блиснем шаблями, як сонце в хмарі» — на підставі опублікованого уривку припускати важко.
Цей твір дає повну відповідь на те, ким був Спиридон Черкасенко, які цінності, життєві правила він обстоював до самого кінця свого життя.
Сюжет Роман С. Черкасенка — це якісно нове поєднання авантюрно-казкових мотивів і збагаченого героїчним змістом образу канівського міщуха з історичними подіями XVII століття. Спираючись на традиції західноєвропейського і українського історичного романів, С.Черкасенко наповнив свій твір особливими сюжетними рисами, збагатив його структуру новими якостями. Черкасенків роман поєднав у собі правдиві історичні події та казково-фантастичні пригоди головного героя, чіткий деталізований опис побуту канівських міщан і військової виправи січових братчиків, поглиблений аналіз людської душі та вражаючи своєю різнобарвністю і багатоголоссям картини природи з художністю незаперечної індивідуальної якості.
Письменник використав оригінальну сюжетно-композиційну модель подорожі, різні художні конструкції. Важлива і суттєва у романі функція часу. С.Черкасенко концентрує життя героїв у невеликому проміжку часу (менше року), наповненому драматичними подіями. Цим роман відрізняється від аналогічних епічних полотен.
Головний інтерес роману спрямований на долю головного героя (випробування і пригоди), на зображення його внутрішніх переживань, його «приватного життя», яке певним чином відокремлюється від епічного суспільного фону. Автор створив власну версію українського лицаря, усі найкращі якості якого увібрав у себе головний герой роману — молодий красень і справжній силач Павло. Хлопець рятує кохану, перемагає у двобоях на межі життя і смерті, знаходить славу в морських походах і стає частиною великої історії.
Для збагачення розповіді белетрист зумів зробити пригоди, інтриги пружиною сюжетної дії, художніми конструктами роману. Вони не здаються надуманими чи надмірними завдяки тому, що автор гармонійно поєднав виразну умовність жанру і особливості предмета оповіді — пригоди головного героя із справжніми морськими походами українського козацтва під проводом П.Сагайдачного і переможним боєм на річці Молочній.
Образ гетьмана Сагайдачного намагалися змалювати багато письменників. Кожен бачив свого героя по-своєму, а у Черкасенка в «Пригодах молодого лицаря» майже однозначно й повно вималювався геніальний полководець і організатор, мужній лицар і внутрішньо багата людина.
Отже, С.Черкасенко, поставивши перед собою завдання багатогранно відтворити український характер, козацтво часів Сагайдачного, дух українського народу як самобутньої гілки всього людства та його побут, написав твір, у якому поєдналися епос і лірика, історизм і казка, патетика й гумор, вигадка й документальність, сюжетна динаміка й розлога інформативністьАвтореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / С. І. Дяченко; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К., 2001. — 20 с. — укр..
ЧАСТИНА 1
РОЗДІЛ Ⅰ Василиха жене Павла додому, бо той розмовляв з запорожцями. Старий козацький полковник хотів його "виховати", щоб той поважав матір. Павло порозкидав лейстровиків і вирвав із землі стовпа, щоб боронитися. Стає відомо, що Павлів батько живий, у турецькій неволі.
РОЗДІЛ Ⅱ Орися й Павло знайомляться з якимось запорожцем.
РОЗДІЛ Ⅲ Запорожець, що назвався Денисом Кригою, запрошує Павла до корчми. Там, за чаркою, намагається переконати Павла відмовитися від дівчини й податися на Запоріжжя.
РОЗДІЛ Ⅳ Павло розмовляє зі своєю матір'ю про плани на майбутнє: одружитися з Орисею й податися на Січ.
РОЗДІЛ Ⅴ Павло пропонує Орисі вийти за нього заміж.
РОЗДІЛ Ⅵ До Канева приїжджає польний гетьман Потоцький. Василиха дає згоду на одруження Павла.
РОЗДІЛ Ⅶ Орисю викрадають для розваг польного гетьмана Потоцького. Павло й Крига визволяють її. Павло б'ється з Потоцьким і ледь не душить його. Тікаючи, Павло губить свого бриля.
ЧАСТИНА 2
РОЗДІЛ Ⅷ Павло тікає з Канева на Січ. Дорогою він допомагає втікачам від пана Потоцького, захищаючи їх від панських гайдуків.
РОЗДІЛ Ⅸ Павло зустрічається з іншими козаками. У корчмі їх наздоганяють жовніри від Потоцького, намагаючись забрати Павла з собою. Павло добряче їх побив.
РОЗДІЛ Ⅹ Павло з козаками подорожують степом до Січі.
РОЗДІЛ Ⅺ Козаки зупиняються у байраці на нічліг. На Павла нападають троє татар. Павло самотужки їх долає. Татар обмінюють на полонених козаків. Павла викликає на поєдинок татарин і Павло перемагає його.
РОЗДІЛ Ⅻ До Василихи додому приходять панські жовніри шукати Павла. Від Катрі вона дізнається, що той утік на Січ.
РОЗДІЛ ⅩⅢ Василиха зближуеться з Обеременчихою. До Орисі завітав Крига.
ЧАСТИНА 3
РОЗДІЛ ⅩⅣ Павло спілкується з Сагайдачним і отримує призвісько Жбурляй. Козаки готуються до походу на човнах "чайках". Початок походу. Павло знайомиться із Зіньком Хмелем.
РОЗДІЛ ⅩⅤ Похід до Очакова. Бій на галері. Перемога козаків. Павло зустрічається з батьком, що був у неволі на галері.
РОЗДІЛ ⅩⅥ Крига розповідає полковнику Петру Гудимі про своє бажання одружитися з Орисею. Петро Гудима йде її сватати, та без успіху. Денис Крига виправдовується перед Орисею.
РОЗДІЛ ⅩⅦ Крига їде до хутора Дмита Гулого. По дорозі заїжджає до хутора Петра Гудими й передає від нього листа Гудимовій дружині й дочці Марині.
РОЗДІЛ ⅩⅧ Розмова Криги з Гулим. На хутір приїжджають колишні каторжники, що були звільнені козаками у Очакові.
РОЗДІЛ ⅩⅨ Крига оглядає хутір і їде з колишніми каторжниками до Канева. По дорозі він просить Пронозу допомогти у одній справі.
ЧАСТИНА 4
РОЗДІЛ ⅩⅩ Козаки пливуть до Кафи, дорогою захоплюють турецькі галери з невільниками. Павло рятує життя Зіньку Хмелю і вони братаються.
РОЗДІЛ ⅩⅪ Бій у Кафі. Перемога козаків. Звільнення невільників. Козак Мартин Перидерій зустрічає своїх небожів.
РОЗДІЛ ⅩⅫ Козаки штурмують замок, перехоплюють втікачів-багатіїв, підпалюють і підривають Кафу.
РОЗДІЛ ⅩⅪⅡ Орися тужить за Павлом.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅣ Обеременчиха й Орися завітали до Василихи. Туди ж прийшов з поводирем сліпий Проноза й сказав, що Павло загинув.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅤ До Обеременків завітав Крига. Орися все ще тужить за Павлом. Василиха й Обеременчиха балакають між собою, за кого б видати Орисю.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅥ Козаки вертаються на Січ. По дорозі розбивають турок. Павла обирають курінним отаманом. Він вирішує залишити Січ.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅦ У Обеременчихи згоріла хата. Вона з Орисею переїжджають до Василихи.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅧ Дізнаємося, що хату Обеременчихи підпалив Прокіп за наказом Криги. Крига розмовляє з Орисею. Обеременчиха погоджується видати Орисю за Кригу.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅨ Додому повертаються Павло з батьком і приводять з собою сліпого Пронозу з поводирем. Проноза розповідає правду, чому збрехав про Павлову смерть. Василиха не впускає старостів від Криги. З'являється Крига. Після розмови з Павлом Крига викликає його на двобій.
РОЗДІЛ ⅩⅩⅩ Двобій Павла із Кригою. Перемога Павла. Крига вирішує одружитися з Мариною - дочкою Петра Гудими.
ЕПІЛОГ Минуло кілька років. На Січі за кошового - Жмайло. На хутір до Сокири приїхав козак Максим Кривоніс. Павло вирушає до походу проти війська коронного Конєцпольського.
Головні персонажі Письменник зумів майстерно створити образи багатьох персонажів, багатогранно подав кожного з головних героїв, тобто підійшов до створення історичного роману творчо, зі своїм баченням світу, історичного минулого.
Автор увів у твір як вигаданих персонажів, так і реальних історичних постатей. Павло Похиленко (Жбурляй) — головний герой роману; канівський хлопець надзвичайної сили і щирої вдачі; гультяй і гуляка; Марія Василиха — матір Павла; Василь Похил (Сокира) — батько Павла, який пробув 15 років у турецькій неволі; Орися Обеременко — кохана дівчина головного героя; Обеременчиха — матір Орисі, вдова; Денис Крига — запорожець, закоханий у Орисю; Петро Сагайдачний — гетьман, мудрий і вправний полководець, внутрішньо багата людина; Зінько Хмель — у романі ще молодий писар, побратим Павла, а у майбутньому гетьман Зиновій-Богдан Хмельницький; Максим Кривоніс — молодий братчик; Катря - старша сестра орисі; заміжня; живе з чоловіком; Максим Шаповал - чоловік Катрі; ремісник з канівської шаповарні; Лейба - власник корчми у Каневі; має зятя Хаїма та онука Нухима; Потоцький - гетьман Речі Посполитої, відомий бабій; Овсій Крутько - панський челядник, що видав Павла; Омелян Граб - старий козацький січовий полковник; часто лається, й при цьому каже, щоб йому всіляка нечисть у пику наплювала; Бородавка - козацький січовий старшина; Петро Гудима - старий козацький полковник у Каневі; часто лається фразою: "Хрін тобі в ніс !" ; Йван - молодий козак, джура Петра Гудими; Дмитро Гулий - старий запорізький полковник, власник хутора; Марина - дочка Петра Гудими; Стах Проноза - сліпий козак, якому викололи очі за те, що тікав з турецької каторги; грає на кобзі; Андрійко - поводир у Пронози, хлопець років десяти, напівсирота; Прокіп - слуга Дениса Криги.
В образах гетьмана Сагайдачного, Павла Похиленка, його батька та інших автор відобразив узагальнений і проникливий погляд на душу народу, що виявляється в національному характері. Романіст змалював образи українських лицарів, окреслив їхній внутрішній світ, наголосив на зумовленій культурно-історичними факторами мінливості вдачі українців, передав риси національного характеру.
Значення в українській літературі Якщо в українській класичній літературі роман П. Куліша «Чорна рада» став першим історичним романом, а роман-трилогія «Богдан Хмельницький» М. Старицького вирізняється масштабністю зображення історичних подій і глибиною їхнього осмислення, художнім рівнем змалювання батальних сцен, іншими своєрідними особливостями історичного твору, то роман С. Черкасенка «Пригоди молодого лицаря» започаткував новий різновид історичного роману — історико-пригодницький роман.