Ампелогра́фія ( — виноград і — пишу) — наука про види і сорти винограду.
Основним завданням ампелографії є виявлення найцінніших сортів.
Ампелографія ділиться на загальну, що вивчає питання систематики родини виноградних, походження, розповсюдження та зміни видів і сортів, методику ампелографічних досліджень, і приватну, що включає ботанічний опис сортів і клонів (клон - генетично однорідне вегетативне потомство однієї особи) винограду, їх біологічну та господарську характеристику.
Сорти винограду вивчаються у виробничих умовах, у дослідних установах і спеціальних ампелографічних колекціях.
Як самостійна галузь прикладної ботаніки ампелографія оформилася на початку XIX століття. Наукові основи ампелографії були закладені випробувачем ампелографом Симоном де Рохас Clemente (1806) у творі «Досвід вивчення сортів винограду, що виростають в Андалузії». Вперше термін ампелографія застосував польський учений-природодослідник Філіп Яків Сакс (1661), якого вважають засновником ампелографії. У 1873 у Відні була заснована Міжнародна ампелографічна комісія встановила однакову систему для опису сортів винограду, надалі прийняту всіма ампелографами.
http://growing-grapes.ru/ua/choice-variety-grape.html
Див. також Генетика винограду Виноградарство Селекція Енологія
Література
Ампелография СССР, т. 1—2. М., 1946—53.