Альберік II (911—954) — лангобардський герцог Сполето. Син правителя Риму Альберіка І та Марозії.
Біографія Після смерті Альберіха I його вдовиця Марозія вийшла заміж за Гвідо Тосканського, а після його смерті — за короля Італії Гуго. Образа, нанесена Гуго своєму пасинку Альберіку II, стала приводом повстання римлян (у 935 році) і вигнання Гуго. Після повстання Альберік захопив верховну світську владу в Римі, а матір Марозію і свого брата папу Івана ХІ ув'язнив, де вони залишалися до самої своєї смерті. У 946 році Гуго був змушений визнати владу Альберіка над Римом.
П'ять пап під час правління Альберіка були лише безвольними маріонетками в його руках. Він помер в 954 році, після 28-річного правління.
Його син від Альди Арльської (дочки короля Гуго), Октавіан, успадковував світську владу над Римом, з якою він восени 955 року, будучи під ім'ям Іоанна XII, обраний Папою, з'єднав і духовну.
Родовід
Примітки
Посилання Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона Alberic II