Олександр Роман Вишневецький (1560 — 1594) — руський магнат, князь гербу Корибут, значний політичний та військовий діяч Речі Посполитої.

Життєпис

Розбудова маєтків та міст Походив з впливового князівського та магнатського роду Вишневецьких. Син Михайла Вишневецького та Гальшки Зенович. Про молоді роки мало відомостей. Значну частину життя провів у Подніпров'ї, виконуючи завдання свого батька. У 1577—1578 роках здійснив низьку походів проти татар. Брав участь у Лівонській війні. Зокрема, у 1580 спустошив Курщину та Брянщину, захопивши 3 тисячі полонених та 10 тисяч голів великої худоби.

За життя батька у 1580 став старостою черкаським та канівським. Значні кошти й сили вкладав у розширення й відновлення українських земель, дуже зруйнованих після численних татарських навал, подальший захист оновлених кордонів. Зі смертю батька у 1584 році продовжив батькову справу, проявивши себе як енергійний і дуже ефективний господарник. Перш за все він викупив землі (частина територій сучасних Полтавської та Черкаської областей), якими батько лише користувався зі згоди Корони Польської (за 5 000 литовських кіп).

У 1584 за його ініціативи нарешті було закладено місто Корсунь. Хоча формальну згоду короля Речі Посполитої на вибір місця та введення магдебурзького права отримав ще його батько, першим старостою Корсунським став саме Олександр Вишневецький, який і розпочав інтенсивне будування міста. 11 лютого 1584 став старостою любецьким та лоївським.

У 1589 князь Олександр почав будівництво фортеці біля Тясмину на Замковій горі, чим заклав місто Чигирин, яке стало центром нового староства. У 1592 році отримав для цього міста королівський привілей на магдебурзьке право.

У 1591 отримав від короля Сигізмунда III Вази дозвіл на будівництво фортеці на річці Сула. Саме тоді князь Олександр заснував місто Олександрів на Лубенському урочищі. Майже одразу там було введене магдебурзьке право, згодом місто перейменували на Лубни. Дуже скоро князь зводить тут замок, який став найміцнішою фортецею Лівобережної України і резиденцією князів Вишневецьких.

Іншим важливим осередком сил Вишневецьких стало засноване неподалік місто, яке князь Олександр назвав на честь свого батька — Михайлів. Місто було закладене на безлюдному урочищі Пирятин. Незабаром воно стало йменуватися саме Пирятин. Невдовзі Олександр Вишневецький виклопотав магдебурзьке право для Пирятина, а також і для Мошнів (Черкащина), які викупив у князів Довмонтів.

Стосунки із козаками Продовжуючи лінію батька, Олександр Вишневецький мав дружні стосунки козаками: вони разом виступали на захист кордонів Речі Посполитої.

У 1590 Олександр провів оборудку, завдяки якій начебто «купив» маєток на Київщині шляхтича і полковника Війська Запорозького реєстрового Криштофа Косинського, і відразу ці землі перепродав князю Янушу Острозькому. Спроби Косинського судитися ні до чого не призвели, тоді він звернувся до козаків, які вибрали його гетьманом і підтримали у конфлікті; це стало початком козацького повстання (1591—1593) проти шляхти й уряду Речі Посполитої. Впродовж 1592 року повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. Зрештою, об'єднані сили князів Острозських та Вишневецьких, серед яких був і Олександр, завдали козакам поразки у битві під П'яткою. Після поразки Криштоф Косинський знову зібрав козаків і обложив Олександра у Черкасах, яку він успішно витримав. Очільник повстання загинув під час облоги, а козаки уклали мирну угоду з Олександром, згідно з якою бойові дії припинялися, оголошувалася амністія та надавався вільний вступ до Запорізької Січі. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду.

Після цього прожив недовго, помер у 1594.

Родина Ймовірно,Książęta Wisniowieccy (01) дружиною була Гелена (Олена) Єловицька. Дітей не мав. Після смерті батька взяв під опіку рідних братів Михайла та Юрія, сестер Марину й Софію, двоюрідного брата Костянтина та його сестру Ганну (дружину холмського каштеляна Яна Замойського), яким і перейшла у спадок Вишневеччина. Всім братам та сестрам князь заповів маєтки, дав гідну освіту.

Вшанування пам'яті У місті Лубни є вулиця Князів Вишневецьких. У селі Засулля Полтавської області вулицю Чкалова перейменували на вулицю Олександра Вишневецького.

Примітки

Джерела Яковенко Н. Нарис Історії середньовічної та ранньомодернової України. — К.: «Критика», 2006. Шиян Л. Вишневець і князі Корибут-Вишневецькі. — Тернопіль, 2006. Яковенко Н. М.  Українська шляхта. — К., 1993. — С.145 Історичний нарис. Канівщина Лубенщина і князі Вишневецькі

Посилання Książęta Wisniowieccy (01) .