Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович  — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1939 року.

Біографія Народився року в Умані, у 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, у 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд Київського будівельного інституту. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — у різних проєктних організаціях Києва. У 1941–1944 роках у евакуації в м. Анжеро-Судженськ, працював проєктувальником у проєктному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проєктному інституті «Південшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проєктного інституту «Укрдіпрошахт», з 1959 року — «УкрНДІпроект». З 1964 року — головний інженер проєктного інституту «КиївНІІПмістобудування». З 1971 року на пенсії.

Зробив серію рисунків одностроїв військ, що брали участь у Франко-російській війні 1812 року (зберігаються в Музеї історії Києва).

Автор текстів до музичних творів М. М. ЖербінаЖербин, Михаил Михайлович // Энциклопедия Petrischulle. «Шахтарський вальс», «Донбас бойовий», «Батьківщина».

Жив у будинку № 11а по вулиці Пушкінській. Помер у Києві 28 листопада 2000 року.

Творчість

Автор і співавтор проектів Адміністративні і житлові будівлі в Умані (1927–1932); Споруди радіостанції в Броварах Київської області (1936–1937); ТЕЦ в Києві, Дніпропетровську, Воронежу (1937–1941); Ламповий завод і збагачувальна фабрика в Прокоп'євську (1941–1944); Рудоремонтні заводи в Горлівці, Стаханові, Красному Лучі (1944–1948); Будівлі інституту «Укрдіпрошахт» в Києві (1949–1956, вул. Богдана Хмельницького, 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»); Драматичний театр в Макіївці Донецької області (у співавторстві з І. П. Насєдкіним, В. П. Фадеїчевим, 1951); Будинок техніки в Луганську (у співавторстві з В. П. Фадеїчевим, М. М. Сиркіним, 1950–1953); Клуб ІТП в Лисичанську (у співавторстві з В. П. Фадеїчевим, Є. Л. Івановим, 1951); Палац культури в Краснодоні (1958), Червонограді (1960); Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964); Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві, бульвар Миколи Міхновського, 28 (у співавторстві з Є. Єжовою, М. Сиркіним, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968); Генеральний план Нововолинська Львівській області (1958), Дніпрорудного (1961), Буйнакська, смт Асканія-Нова; Станції Київського метрополітену: «» (1960)Пам'ятка архітектури місцевого значення., «» (1963).

Зображення

Примітки

Посилання Маслов Александр. Айсберг ушел в океан вечности // Еженедельник 2000. — № 27 (421). — 2008. — 4-10 июля.

Джерела Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — , Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. Дзбановський Борис Вікторович // Дзбановський Борис Вікторович // Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // . Дзбановський Борис Вікторович: особова справа чл. НСА України (1974 — 28 листопада 2000) // Національна спілка архітекторів України Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — , іл.

Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. (Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві.) Плотницька Н. А., Шита Т. В. Дзбановський Борис Вікторович //