Бріа́р ( — «верес») — матеріал, що виготовляють з наростів кореню куща еріки деревоподібної (Erica arborea) родини вересові. З метою виготовлення люльок використовується нарости кущів, вік яких перевищує 40 років. Особливо цінується деревина, що росте в середземноморській зоні — такі заготовки міститимуть багато кремнієвої кислоти, що наділяє деревину жаростійкістю, міцністю та високим ступенем всмоктування вологи.
Малюнок бріару — ідеально вертикальні та рівномірно розташовані волокна — малюнок у вигляді «пташиного ока» — малюнок близький до , але волокна бріару не ідеально паралельні і мають нерівномірну товщину по довжині, чим нагадує полум'я. Іноді називають «тигровим оком» () — фактично розвернутий на 90° , бо боках якого можна прослідкувати
Обробка бріару Складається з таких етапівБриар — уникальная природная редкость : різання матеріалу — внаслідок чого утворюються плато (), які йдуть на виготовлення найдорожчих люльок, та ебаші (), які йдуть на виготовлення більш дешевих; первинне сортування — внаслідок сортування до наступного етапу проходить тільки чверть первинного матеріалу, що зумовлює високу вартість бріарових люльок (та одночасно якість); варіння — бріарові блоки варять добу; сушіння — після варіння блоки переносять у вологе приміщення зі стабільною температурою. Даний етап триває близько півроку, кожні 20 діб блоки необхідно перевертати. На даному етапі втрачається близько 10 % матеріалу (в 1918 році Альфред Данхіл замінив даний етап витримкою блоків у маслах, що зберегло дорогоцінні 10 % бріару який втрачався та скоротило термін сушки, зберігши при цьому високу якість); вторинне сортування — деревина повторно сортується в залежності від виду малюнку та кількості дефектів.
Див. також Люлька для паління
Примітки
Посилання