Олександр Володимирович Михалевич (17 липня 1907, Житомир — 12 травня 1973, Київ) — радянський письменник, кіножурналіст і кінодраматург, член Спілки письменників СРСР (з 1947 року).
Біографія Народився 17 липня 1907 року в Житомирі. У 1929 році закінчив педагогічний факультет Ростовського університету. Працював у пресі. З 1941 року брав участь у німецько-радянської війни як сапер, помічник командира батальйону, відвойовував Київ. Був секретарем редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины».
З 1944 до 1949 року працював заступником головного редактора республіканської газети «Правда України». У жовтні 1948 — серпні 1949 року — в.о. редактора республіканської газети «Правда України». Виступав зі статтями з питань кіномистецтва.
З 1949 року — на творчій роботі, член редакційної колегії журналу «Перець».
Нагороджений орденами Червоної Зірки (1943), «Знак Пошани» (23.01.1948), медалями. Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (20.01.1967). Заслужений працівник культури Української РСР (1969).
Жив у Києві. Помер 12 травня 1973 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 28).
Творчість Автор книг: «На всенародному огляді», «Високі низи», «Сутичка принципів», «Про пристрасті і пристрасть», «Все цікавіше жити», «Слухайте Костянтинівку», «Люди і принципи», «Молодо — не зелено», «Небесне та земне».
За його сценаріями знято кілька документальних фільмів: «Про це сперечаються в світі» (1960); «Земля донецька — море житейське» (1963); «Освідчення в коханні» (1966).
Джерела Київський некрополь