Франческо Франча, Франческо РайболініСправжнє ім'я — Франческо ді Марко ді Джакомо Райболіні. (, ; 1450, Болонья — 1517) — італійський художник, представник болонської школи. Окрім живопису, створював також ювелірні вироби, медалі, гравюри, фрески, вівтарі.
Життєпис
Народився в місті Болонья. Починав як учень в майстерні ювеліра. Добре малював із зразків і мав тверду руку, що дозволило працювати ювеліром і медальєром. Престижність професії художника навернула юнака до живопису. Місто Болонья того часу, що перебувало під феодальною владою папи римського, потребувало церковних вівтарів. І Франческо Франча почав працювати в галузі сакрального живопису. Сам живопис опановував під керівництвом провінційного художника Франческо Скварчоне.
1483 року став головою гільдії ювелірів міста Болонья. Перша згадка про митця як художника сягає 1486 року. Це породило серед дослідників припущення про досить пізнє звернення митця до ремесла художника. В Болоньї того часу працювали Лоренцо Коста і Ерколє де Роберті. Ймовірно, технічні навички створення фресок і вівтарів він удосконалював у співпраці з ними. 1506 року Франческо Франча отримав призначення на посаду надвірного художника в Мантуї. Але про здібного майстра і ювеліра не забули у Римі. Від папи Юлія ІІ Франческо Франча отримав призначення у монетний двір міста Бентівольйо, він був популярний як майстер виготовлення печаток, штампів для монет і медалей, ювелірних виробів з використанням гравіювання та чорної емалі.
Водночас працював художником. Створив фресковий цикл з життя святих Цецилії й Валентиніана.
Художня манера
Художня манера митця була досить несамостійною і еклектичною. В пізніх творах домінують образи і мотиви, вироблені Умбрійською школою. Риси умбрійців вдало тиражував ще Перуджино, який поставив виготовлення схожих картин на потік. Дещо подібне зробив і Франческо Франча, вдало експлуючи чужі знахідки, він поставив виготовлення схожих картин на потік, тільки в Болоньї. Персонажі картин Франческо Франча малорухливі, задумливі, посередні та надто ідеалізовані. В його творчості відбились всі недоліки болонської школи: експлуатація чужих художніх знахідок, надмірна ідеалізація, затверджені штампи популярних, але одноманітних зразків.
Нечасто, але митець звертався до створення портретів. Портрети пензля Франческо Франча відзначаються схожістю з моделями й нагадують твори інших художників.
Вибрані твори
«Розп'яття зі Св. Іваном Хрестителем та Св Єронімом», палаццо д'Аккурціо, Болонья «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем», Музей образотворчих мистецтв, Будапешт «Хрещення в Йордані» «Свята Родина», Музей образотворчих мистецтв, Будапешт «Мадонна з немовлям в пейзажі» Вівтар «Мадонна на троні з чотирма святими», церква Св. Івана «Мадонна на троні зі Св. Лаврентієм та Св. Єронімом», Ермітаж, Санкт-Петербург «Мадонна з немовлям і святими Домініком та Антонієм Падуанським», Ермітаж, Санкт-Петербург «Покладання у труну», Ермітаж, Санкт-Петербург «Мадонна з немовлям і янголом», Музей мистецтв Карнегі «Поклоніння пастухів», Національна пінакотека Болоньї «Портрет Бартоломео Б'янкіні», Національна галерея, Лондон «Портрет Гвідобальдо Монтефельтро» «Портрет Еванджеліста Скаппі» «Федеріго Гонзага ІІ в 10-річному віці» «Єпископ Альтобелло Аверольді», Національна галерея мистецтв, Вашингтон
Примітки
Див. також Кватроченто Гравюра Фреска Медальєрне мистецтво
Джерела Государственный Эрмитаж. Каталог 1. Л, «Аврора», 1976, с. 146. Всеволожская С. Н. и др. «Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964, с. 214 Peter and Linda Murray, Dictionary of Art and Artists, London, Penguin Books, 1983. Miklós Boskovits, Giorgio Fossaluzza, La collezione Cagnola. I dipinti, Busto Arsizio, Nomos Edizioni, 1998.
Посилання