Григорій Лисенко (? — †?) — підполковник Армії УНР. Життєпис
Закінчив юридичний факультет університету. Штабс-капітан російської армії. Під час Першої світової війни працював у відділі розвідки штабу 7-ї російської армії.
На початку листопада 1917 р був призначений командиром Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, який мав сформуватися з військовополонених-українців австро-угорської армії.
Взимку 1918 року радник української делегації на мирних переговорах в Бересті. У січні—лютому 1919 р. — командир 2-го Одеського полку Дієвої армії УНР.
Згодом — начальник контррозвідки Запорізької групи Дієвої армії УНР. З липня 1919 р. — помічник військового аташе УНР на Паризькій мирній конференції. У 1920–1921 рр. — полковник для доручень при Головному Отамані С. Петлюрі.
У 1923 р. повернувся в Україну. Працював у Харкові в Коопспілці. У 1929 р. виїхав до Новосибірська.
Подальша доля невідома.
Примітки
Література
Кучабський В. Від первопочину до проскурівського періоду//Золоті ворота. Історія Січових стрільців — Київ. — 1992. — С. 36, 44; Євтимович В. До «Споминів розвідчого старшини 1919–1923 рр. на Великій Україні — І. Вислоцького»//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 9. — С. 13-14; Записна книжечка О. Жуковського з 1919 року//Український історик. — Торонто. — 1986. — Ч. 1-2. — С. 75-86. Корпус Січових Стрільців — Військово Історичний Нарис, Ювілейне Видання 1917–1967 на основі книги «Золоті Ворота» В. Кучабський «Червона Калина» у Львові. (1937) з доповненням новими матеріалами. Чикаго — 1969. с. 237