Олександр Павлович Ганноченко ( 18 квітня 1952) — український театральний та кіноактор. Народний артист України (2018).
Життєпис 1973 року закінчив Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (нині заклад має статус університету). Після служби в армії з 1974 по 1988 працював у Кримському академічному драматичному театрі ім. М. Горького, з 1988 по 1990 — у Київському академічному Молодому театрі. З 1990 по 2023 — актор Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. З 2023 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
Одружений зі Світланою Золотько — акторкою Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, народною артисткою України. Має двох дочок від нинішнього шлюбуЮбилейное интервью с заслуженной артисткой Украины Светланой Золотько (рос.).
Театральні ролі Кримський академічний драматичний театр ім. М. Горького «Ревизор» — Хлєстаков «Мастер и Маргарита» — Майстер, Ієшуа «Украдене щастя» — Микола Задорожній
Київський академічний Молодий театр «Пригвожденні» — Родіон «Сирано де Бержерак» — Лє Бре
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
— «Последняя женщина сеньйора Хуана» — Виконавець 1990 — «Bona fide» («Прищучил») — Директор 1990 — «Двое на гойдалках» — Джеррі 1990 — «Острів скарбів» — Доктор Лівсі — «Флоранс была шатенкой» за п'єсою «За зачиненими дверима» Ж.-П. Сартра — Гарсен 1991 — «Дитина до листопаду» — Граф 1991 — «Игра любви и смерти» — Лазор Карно — «Жених из Иерусалима» за п'єсою «Важкі люди» Й. Бар-Йосефа — Меєр-Шимон Ґолд 1992 — «Тайна новогоднего письма» — Листоноша Пєчкін — «Олеся» — Леонід Петрович Загрива — «Игра о влюблённом ростовщике» за п'єсою «Скупий» Мольєра — Ансельм 1995 — «Что угодно, или Двенадцатая ночь» — Орсіно 1995 — «Майн Кампф, или Носки в кофейнике» — Лобковіц — «Дура» — Бенжамен Боревер 1996 — «Пленник королевы» за п'єсою «Двоголовий орел» Ж. Кокто — Граф Фен — «Живой труп» — Александров 1997 — «Любовь к трём апельсинам» — Король Треф — «Идеальный муж» — Сер Роберт Чілтерн — «Прихоти Марианны» — Клаудіо — «Анна Каренина» — Олексій Каренін — «Много шуму в Париже» за п'єсою «Пан де Пурсоньяк» Мольєра — Оронт, Другий доктор 2001 — «Кто боится?..» за п'єсою «Хто боїться Вірджинії Вульф?» Е. Олбі — Джордж — «Женитьба» — Кочкарьов — «Не хочу тебя видеть! Люблю… Мелисса» за п'єсою «Листи кохання» А. Герні — Ендрю Мейкпіс 2004 — «Вишнёвый сад» — Фірс — «Немного вина… или 70 оборотов» — Піккароне 2005 — «Сирано де Бержерак» — Граф де Ґіш 2005 — «Ромео и Джульетта» — Монтеккі — «26 комнат…» за п'єсою «Лісовик» А. Чехова — Єгор Петрович Войницький 2006 — «Голубчики мои!…» за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна — Порфирій Петрович, Свидригайлов № 2 — «Три сестры» — Іван Романович Чебутикін — «Чотири причини вийти заміж» за п'єсою «Тустеп на тлі валіз» Р. Баера — Герман Льюїс. — «Співай, Лоло, співай!» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Гнус — «Альбатроси» за п'єсою «З життя корисних копалин» Фредеріка Строппеля; реж. Стас Жирков — Мелвін
Фільмографія Рік Фільм Роль1993Три ідеальні подружжяМаксімо Рохас 2003 Європейський конвой (Европейский конвой) Президент України 2006 Повернення Мухтара-3 (Возвращение Мухтара-3) Лікар-реаніматолог2007 Повернення Мухтара-4 (Возвращение Мухтара-4) Орлов Фабрика щастя Віктор Анатолійович2009 Зовсім інше життя (Совсем другая жизнь) Епізод Диво (Чудо) Видавець2010 Віра, Надія, Кохання (Вера, Надежда, Любовь) Епізод Мільйон до неба (Миллион до неба) 2011 Костоправ Михайло, дядько Гордєєва 2012 Аркуш очікування (Лист ожидания) Член вченої ради 2018 За три дні до кохання 2019 Артист 2020 Дільничний з ДВРЗПалич2024Редакціяголовний редактор газети БучаІгор Дмитрович Поклад
Нагороди та визнання 1998 — Заслужений артист України 2000 — Премія «Бідний Йорик» — за найкраще партнерство із Левом Сомовим у виставі «Примхи Маріанни» 2007 — Професійна театральна премія «Київська пектораль» — лауреат у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» (роль Порфирія Петровича у виставі «Голубчики мои!…») 2015 — Професійна театральна премія «Київська пектораль» — лауреат у номінації «Найкраща чоловіча роль» (роль Гнуса у виставі «Співай, Лоло, співай!») 2018 — Народний артист України
Примітки
Посилання Офіційний сайт Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.) Ганноченко Александр Павлович — сайт Kino-Teatr.ru