Судисла́в Володи́мирович (; 984—1063Войтович 2000.) — князь псковський (1014—1036). Представник династії Рюриковичів. Син великого київського князя Володимира Святославича. Молодший брат Ярослава Мудрого.
Імена Судисла́в Володи́мирович — в українській історіографії з іменем по батькові. Судисла́в І Пско́вський — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.
Біографія За припущенням Леонтія Войтовича Судислав народився між 983 і 988 роками, близько 984 року. Судячи з імені, його матір'ю була п'ята дружина Володимира — Адель, донька перемишльського князя одного з хорватських князівств. Судислав був її другим сином, молодшим братом СтаніславаВойтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1.
Згідно з Никонівським літописом, 1014 року Судислав отримав від батька Володимира Псковський уділ, виділений зі складу Новгородського князівства. Ця подія супроводжувалася протистоянням Володимира із його сином Ярославом, що на той час займав престол князя новгородського. Войтович припускав, що саме утворення цього уділу викликало конфронтацію Ярослава з батьком.
Судислав не брав участі в усобиці, але побоювався Ярослава. Згодом він залишався осторонь воєн Володимировичів за київський престол у 1015–1019 роках. Судислав не втручався у війни Ярослава з Полоцьком, поляками і Мстиславом. Проте саме перемога Мстислава допомогла йому зберегти Псковський уділ, що було зафіксовано в угоді 1026 року в Городці.
Після смерті Мстислава в 1036 році, Ярослав ліквідував Псковське князівство, а самого Судислава кинув до в'язниці. Останній пробув у ній 23 роки.
1058 року, по смерті Ярослава, триумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод звільнили дядька Судислава, але зажадали від нього відмови від права на київський престол. Того ж року Судислав прийняв чернечий постриг у Київському Георгіївському монастирі, де й помер 1063 рокуПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848. — С.140. маючи майже 80 років і прожив найдовше з князів ІХ-Х ст за винятком Ольги. Був похований в церкві св. Юрія, де існувала надгробна плита з епітафією.Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 9
Сім'я
Батько: Матір: Адель — можливо була донькою перемишльського князя одного з хорватських князівств. Брати і сестри:
Родовід
Примітки
Бібліографія Монографії
Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия IX—XIV вв. — Москва, 1978. Древняя Русь в свете зарубежных источников / под ред. Е. А. Мельниковой. — Москва: Логос, 1999. ISBN 5-88439-088-2
Довідники Котляр М. Ф. Судислав Володимирович //
Посилання