Глі́б Володи́мирович (; хрещене ім'я — Давид; бл. 991 — Войтович 2000.) — князь муромський (1013—1015). Представник династії Рюриковичів. Син великого київського князя Володимира Святославича. Молодший брат Ярослава Мудрого. Один із перших руських святих. Канонізований Католицькою і Православною церквами разом з братом Борисом у лику страстотерпця.

Біографія Гліб народився близько 987 (або 991) року. Він був одним з улюблених синів Володимира. Матір'ю княжича була болгарська царівна, донька правителя Волзької Булгарії, або Анна Порфірогенета .

Близько 1013 року Володимир поставив юного Гліба муромським княземПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись . — СПб., 1908. — С.105.. Проте сам Муром утримувала місцева знать з угро-фінського племені мурома, тому князь прожив два роки в таборі під стінами своєї столиці.

1015 року Гліб вирушив до Києва на прохання Святополка, який викликав його до, нібито, хворого батька ВолодимираПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись . — СПб., 1908. — С.122.. На той час Володимир вже помер, а сам Святополк зайняв київський престол. Він убив свого головного конкурента — брата Бориса, й сподівався позбутися і його єдиноутробного брата ГлібаЭкземплярский А. В. Глеб Владимирович, князь муромский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907..

15 вересня 1015 року, в понеділок, коли Гліб зупинився біля Смоленська на річці Смядині, він отримав повідомлення від брата Ярослава. Той не радив йому їхати до Києва, бо батько вже помер, а Святополк захопив столицю, вбив Бориса й збирається убити і його, Гліба. Юний князь став молитися за упокій батька і брата. В цю мить з'явилися святополкові посланці на чолі з Горясіром, які мали намір позбавити його життя. Гліб заборонив захищати себе отрокам, що супроводжували його. Гоясір наказав зарізати князя його ж кухареві-торчинуПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись . — СПб., 1908. — С.122-123..

1019 року Ярослав відшукав тіло Гліба й поховав його поруч з його братом Борисом у церкві святого Василя у Вишгороді.

Сім'я

Батько: Матір: Анна Порфірогенета Брати і сестри:

Родовід

Вшанування пам'яті Пам'ятник святим страстотерпцям Борису і Глібу, покровителям Вишгорода, відкрито у місті 31 липня 2011 рокуУ Вишгороді відкрили пам'ятник святим страстотерпцям. Канонізація

Борис і Гліб були канонізовані руською церквою 1071 рокуРудаков В. Е. Борис Владимирович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.. Рюриковичі вбачали у них своїх заступників і молитвеників. У літописах є згадки про чудеса зцілення, що відбувалися у їхньої труни; про перемоги, здобуті їх ім'ям і допомогою (перемога Рюрика Ростиславича над Кончаком, Олександра Невського над тевтонцями), про паломництво князів до їхнього гробу (Володимира Володимировича, князя галицького; Святослава Всеволодовича, князя суздальського), тощо.

День пам'яті Святого Мученика Гліба - 5 вересня.

2 травня святкується день перенесення мощів Бориса і Гліба в нову церкву, збудовану князем Ізяславом Ярославичем у Вишгороді. 1115 року їх мощі знову урочисто перенесли до кам'яної церкви Бориса і Гліба у тому ж місті. Після монгольської навали 1240 року мощі були втраченіЭкземплярский А. В. Глеб Владимирович, князь муромский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907..

Історія убивства була темою численних сказань, з яких найдавнішим є «Сказання про святих Бориса і Гліба», авторство якого приписується Нестору і чорноризцю Якову.

Примітки

Бібліографія

Джерела Стб. 136. Стб. 123.

Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века / издал И. И. Срезневский. — Санкт-Петербург, 1860. Бугославський С. Україно-руські пам'ятки XI—XVIII в.в. про князів Бориса та Гліба . — Київ: Всеукраїнська Академія Наук, 1928.

Монографії

Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия IX—XIV вв. — Москва, 1978. Древняя Русь в свете зарубежных источников / под ред. Е. А. Мельниковой. — Москва: Логос, 1999. ISBN 5-88439-088-2

Статті Княжеское житие. Сказание о Борисе и Глебе. / Древняя русская литература. Хрестоматия. Сост. Н. И. Прокофьев. — Москва, 1980. — С.37-44. Убивство святих новоявлених мучеників Бориса і Гліба // Літопис руський / пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. — Київ: Дніпро, 1989. Сказание о Борисе и Глебе // Библиотека литературы Древней Руси / под ред. Д. С. Лихачёва и др. — Санкт-Петербург: 1997.

Посилання