Войнаровський-Столобут Тит Євген гербу Столобут (за іншими джерелами гербу Стрем'я) (16 лютого 1856, с. Ляцьке Шляхетське, тепер Тисменицька міська громада — 21 лютого† О. Мітрат Евген Тит Столобут Войнаровський // Діло, ч. 39 за 23 лютого 1938. — С. 1.Шевченко О. Церковна і громадсько-політична діяльність Тита Войнаровського. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Львів 2016. — С. 48, 179. 1938, Львів) — український громадський і економічний діяч, священник УГКЦ. Нащадок козацького роду Войнаровських (з часів гетьмана Івана Мазепи).

Життєпис Народився 16 лютого 1856 року в с. Ляцьке Шляхетське Тисменицького повіту в сім'ї о. Петра (1822—1894) і Франциски з Лопатинських.

Закінчив цісарсько-королівську гімназію у Станиславові. Вивчав богослов'я у Львові в семінарії та на богословському факультеті університету. У 1881 році висвячений на одруженого священника (дружина з роду Шепаровичів – Емілія Шепарович; тесть був парохом в селі Олеша, Товмацького повіту; сучасний прикарпатський поет Богдан Гасюк походить з роду Шепаровичів-Кузмів.), та, однак через рік став удівцем. Спочатку працював на Станиславівщині в селах: Колодіївка (сотрудник 1882—1884), Кулачківці (адміністратор 1886—1887), П'ядики (1887—1892), Топорівці (1892—1893), Балинці (1893—1909). У 1909 році переведений до клиру Львівської архиєпархії.

Посади церковні: митрат, кустос Львівської греко-католицької капітули, довголітній адміністратор митрополичих дібр.

У 1929 році обраний членом історично-правничої секції Богословського наукового товариства у Львові. Почесний доктор економічних наук Української Господарської Академії у Подебрадах.

Посол до віденського парламенту від Української національно-демократичної партії (1907—1911) у 56-му двомандатному виборчому окрузі (сільські громади судових повітів Печеніжин, Коломия, Жаб'є, Кути, Косів, Яблунів, Заболотів, Гвіздець і Отинія).Franz Adlgasser. Kurzbiografie Wojnarowski (Vojnarovs‘kyj), Titus Eugen (Tyt Evhen) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918. На виборах випередив кандидата-москвофіла Володимира Дудикевича. Його заступником обрали радикала Павла Лаврука, але о. Войнаровський волів бачити ним д-ра Олександра Кульчицького — директора товариства «Покупський Союз» у Коломиї.

Засновник парцеляційного товариства «Земля» 1908 і Земельного Гіпотечного Банку. Визначний діяч товариства «Сільський Господар» у Львові: заступник голови у 1918—1921 роках, голова товариства в 1929—1936. Заступник голови Львівської Хліборобської Палати (1934—1936).

Завдяки заходам Войнаровського між українськими селянами розпарцельовано близько 40 000 морґів землі дідичів.

Багато зробив для організації фахової сільськогосподарської освіти для українського селянства.

Помер у Львові 21 лютого 1938 року і був похований у гробниці галицьких митрополитів і крилошан на Личаківському цвинтарі .

Автор праць «Вплив Польщі на економічний розвій України», «Polen in Ost und West» (під псевдонімом Eugen von Slepowron), «Das Schicksal des ukrainischen Volkes unter polnischer Herrschaft» та інших.

Примітки

Джерела

Войнаровський Тит // Блажейовський Д.. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Том 51. — Львів: Місіонер, 2002. — 450 с. ISBN 966-658-228-4 Блажейовський Д.. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 с. ISBN 966-518-225-0 Герцюк Д. Д.. Войнаровський Тит // Стеблій Ф. I.. Войнаровський-Столобут Тит Євген // Шевченко О. Громадська діяльність Тита Войнаровського // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 86-91. — ISSN 0130-5247.

Посилання о. мітр. Тит Войнаровський: «Спогади з мого життя» // Історичні постаті Галичини ХІХ-ХХ ст; Наукове Товариство ім. Шевченка, Нью-Йорк, 1961 — C. 15-78. Мельник Ігор. Тит Войнаровський — довірена особа Митрополита // Збруч, 15.02.2016 . Також: РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України, 17.02.2016 Михайлюк Володимир. Душпастирська та економічна діяльність о. мітрата Тита Войнаровського на теренах Коломийщини. Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді «Мій рідний край», 2014 Пасіцька Оксана. БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦЯ-ПРЕЛАТА ТИТА ВОЙНАРОВСЬКОГО // Молодий вчений, 8 (96), с. 42-46 Пасіцька Оксана. МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ, ОТЕЦЬ-МИТРАТ ТИТ ВОЙНАРОВСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА У ВІДНІ: СПІВПРАЦЯ В ІНТЕРЕСАХ ЦЕРКВИ Й НАРОДУ //Новітня доба, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2022. Вип. 10, с. 81-96 Пасіцька Оксана. СВІЙ СЕРЕД СВОЇХ: ОТЕЦЬ-МІТРАТ ТИТ ВОЙНАРОВСЬКИЙ ТА ЙОГО ОТОЧЕННЯ // Новітня доба / гол. ред. М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. Вип. 9. С. 253–263 Шевченко Ореста. Церковна і громадсько-політична діяльність Тита Войнаровського. Дисертація на здобуття наук. ст., ЛНУ ім. І.Франка,2016 (2016) Шевченко Ореста. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ о.МІТРАТА ТИТА ВОЙНАРОВСЬКОГО // Український історичний збірник, Вип. 15, 2012 с. 247-257 Шевченко Ореста. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТИТА ВОЙНАРОВСЬКОГО // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2012–2013. Випуск 13–14. с. 481–492 Шевченко Ореста. УЧАСТЬ ТИТА ВОЙНАРОВСЬКОГО У ПАРЦЕЛЯЦІЇ ЗЕМЕЛЬ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ // Український історичний збірник, Вип. 11, 2008, с. 152-158 Держархів Івано-Франківської області оприлюднив цікаві факти про отця Тита Войнаровського. Інтернет-сайт «Вікна», 21.02.2024