Мартироло́г (від — свідок; — доказ) — список визнаних мучеників, імена яких наводяться в календарному порядку відповідно до дати їх мучеництва (тобто «днями народження» до нового життя).
Мартирологи покликані полегшити запам'ятовування днів, в які здійснювалося щорічне церковне поминання того чи іншого мученика, і, як правило, поряд з датою кончини, містили короткі відомості про обставини його мученицької смерті. У католицькій і православній церквах, де мученики є об'єктами релігійного шанування і виступають у ролі посередників між Богом і людиною, мартирологи відіграють найважливішу роль.
Найбільш ранні з відомих нам мартирологів — Римський мартиролог (354) і календарі мучеників, Карфагенський і Константинопольський, — містили імена місцевошанованих мучеників. Папа Григорій XIII (1572—1585) розпорядився скласти загальноцерковний мартиролог, а наступні папи переглядали і доповнювали його.
Надалі поняття «мартиролог» почали вживати у ширшому, переносному значенні. Тепер в публіцистиці це слово часто використовують для позначення переліку осіб, які зазнали переслідувань або страждань, а також переліку пережитих кимось страждань, фактів переслідування тощо
Список 362: Мартиролог Єроніма () 855: Мартиролог Адо () 860: Мартиролог Узуарда () Римський мартиролог
Список праведників Також мартирологом називають списки невинних жертв — списки пам'яті Голокоста, найбільший з таких списків зберігається в Залі ІменВ поисках утраченной памяти mfa.gov.il музею Яд Вашем.
Примітки
Джерела та література П. В. Голобуцький. Мартирологи //
Посилання Мартиролог // Українська Релігієзнавча Енциклопедія