Граф Герхард «Герд» Гельмут Детлофф фон Шверін (; 23 червня 1899, Ганновер, Ганновер — 29 жовтня 1980, Роттах-Егерн, Верхня Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1945) Вермахту, граф. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1943).

Біографія Закінчив кадетський корпус. 10 серпня 1914 року поступив в 2-й гвардійський піший полк. Учасник Першої світової війни.

Восени 1920 року демобілізований. В 1922 році поступив в рейхсвер і був зарахований в 1-й піхотний полк. 1 жовтня 1938 року переведений в ОКГ. З 1 жовтня 1939 року — командир 1-го батальйону піхотного полку «Велика Німеччина». З 17 січня 1941 року — начальник штабу 200-го полку особливого призначення, дислокованого в Африці. В березні 1941 року на чолі італо-німецького батальйону здійснив 2000-кілометровий марш, а у квітні на чолі бойової групи захопив оазис Махілі, захопивши в полон близько 2000 британців (включаючи двох генералів). З 20 липня 1941 року — заступник командира 254-ї піхотної дивізії і командир 76-го піхотного полку. Учасник боїв у Прибалтиці, під Ленінградом і в районі Волхова. З 23 липня 1942 року — командир 8-ї єгерської дивізії, яка вела важкі оборонні бої під Дем'янськом.

З 13 листопада 1942 року — командир 16-ї моторизованої дивізії, яка билась на південній ділянці Східного фронту, в тому числі під Ізюмом, Слов'янськом і Кривим Рогом. З 1 травня 1944 року — командир 116-ї танкової дивізії, створеної на базі його старої дивізії, яка була дислокована в Бельгії. Був пов'язаний з групою змовників, які планували використати його дивізію для здійснення перевороту у Франції, проте жодних наслідків для Шверіна це не мало. Брав участь у боях проти союзників, в тому числі у Фалезькому котлі і в наступі на Аахен. З 9 по 26 грудня 1944 року — командир 90-ї моторизованої дивізії, з 1 квітня 1945 року — 76-го танкового корпусу. 26 квітня здався британським військам. В 1947 році звільнений. З 1950 року — радник федерального уряду з військових питань і питань безпеки. Як керівник Центральної внутрішньої служби брав участь у створенні жандармерії ФРН. З 1956 року займався бізнесом.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (14 вересня 1915) 1-го класу (28 лютого 1917) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами (31 травня 1918) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (10 липня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (26 вересня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (29 грудня 1934) Німецький Олімпійський знак 2-го класу (10 серпня 1936) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно. Орден Георга I, золотий (офіцерський) хрест (Греція) (11 грудня 1937) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (11 травня 1940) 1-го класу (19 травня 1940) Штурмовий піхотний знак в сріблі (червень 1941) Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (1941) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами лицарський хрест (17 січня 1942) дубове листя (№ 240; 17 травня 1943) мечі (№ 41; 4 листопада 1943) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (22 липня 1942) Орден Корони Італії, командорський хрест Нарукавна стрічка «Африка» Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» Відзначений у Вермахтберіхт (27 жовтня 1943) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1977)

Див. також Вольфганг Фішер Максиміліан фон Едельсгайм Вілібальд фон Лангерманн Герман Бальк Герман Брайт Гассо фон Мантойффель

Література Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.582-583 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5. Rass, Christoph; Rohrkamp, René; Quadflieg, Peter M. (2007). General Graf von Schwerin und das Kriegsende in Aachen. Ereignis, Mythos, Analyse. Aachen: Shaker. ISBN 978-3-8322-6623-3. Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Searle, Alaric (2003). Wehrmacht Generals, West German Society, and the Debate on Rearmament, 1949—1959, Praeger Pub. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3. Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3. Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 188

Посилання

Schwerin, Graf von, Gerhard Helmuth Detloff «Gerd»  — нагороди генерала танкових військ фон Шверіна Schwerin, Gerhard Hellmuth Detloff «Gerd» Graf von General der Panzertruppe Gerhard Graf von Schwerin

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху