Ця стаття — статистичний огляд досягнень найкращих бомбардирів чемпіонату Радянського Союзу за весь час його існування (1936—1991). Найрезультативнішим гравцем цього турніру є київський «динамівець» Олег Блохін — 211 голів. Він п'ять сезонів очолював списки найкращих бомбардирів, що також є рекордним показником. Найбільше голів за сезон забив гравець «Дніпра» Олег Протасов (35). Найкращий результат в одному матчі — 5 голів, його показали шість футболістів.

За сезон В останньому турі першого турніра московський «динамівець» Михайло Семичастний відзначився трьома забитими м'ячами у ворота «армійської команди». Він став автором першого «хет-трика» в історії чемпіонатів СРСР і обійшов у бомбардирських перегонах на один пункт своїх одноклабників Василя Павлова і Василя Смірнова. Павлов і Смірнов також забивали у тому матчі, а «Динамо», яке достроково здобуло перше місце, пройшло змагання без жодних втрат (шість перемог у шести іграх).

У Радянському Союзі 30-х років вважали індивідуальні досягнення проявом «буржуазного спорту» і здебільшого обмежувалися фіксацією остаточних результатів матчів. Єдиним центральним профільним виданням тоді була газета «Червоний спорт». Але окрім футбола, там висвітлювали всі види спорту і на все було замало місця. Також перебіг футбольного чемпіонату висвітлювався у «Комсомольській правді» і регіональній пресі. Ці чинники сприяли винекненню «білих плям» у футбольній статистиці. Зокрема, неоднозначною є ситуація з кращим бомбардиром першості 1938 року. Достеменно відомо, що троє гравців забили по 19 голів: Макар Гончаренко («Динамо» Київ), Григорій Федотов (ЦБЧА) і Олександр Пономарьов («Трактор» Сталінград). Існують версії, що Гончаренко і Федотов відзначилися 20 забитими м'ячами. Для киянина є неоднозначною кількість голів у домашньому матчі 18 травня проти ленінградського «Спартака». За дві хвилини до завершення першого тайму Павло Корнілов проходить по правому краю і б'є у верхню перекладину, м'яч повертається у поле. За однією версією захисник «Спартака» забиває у власні ворота, за іншою — відзначається. Статистик радянського футболу Аксель Вартанян зазначає, що цей епізод був згаданий у п'яти київських газетах: три з них вважають автогом, а дві — голом Гончаренка. Якщо вважати правильною другу версію, то Макар Гончаренко є автором першого покера в історії чемпіонатів СРСРКлуб героев наших чемпионатов. Все подвиги в наших чемпионатах / КЛИСФ (архівна копія) Процитовано 23 лютого 2021.. Через два дні московські «армійці» зіграли внічию з одеським «Динамо» (2:2). Голи у господарів забивали Михайло Орєхов і Григорій Федотов або на рахунку Федотова дубль. За підсумками сезону з трьох форвардів до списку 55 кращих футболістів потрапив лише ФедотовВартанян Аксель. Летопись Акселя Вартаняна (раздел «Чемпионат без бомбардира?», стр. 23) .

Наступного сезону Григорій Федотов встановив рекорд для чемпіонатів 30-х років — 21 забитий м'яч. В першості 1941 року команди встигли провести до 22 червня по 8-12 матчів. Найкращий результат у «спартаківця» Олексія Соколова (8 голів). Після вторгнення німецьких військ всі спортивні змагання перестали проводитися.

У першому повоєнному чемпіонаті Всеволод Бобров забивав у середньому більше 1 гола за матч 24 в 21). Важка травма наступного сезону не дала повністю реалізівати свій потенціал цьому форварду. Наприкінці 40-х років почала зростати кількість команд в елітному дивізіоні. Більша кількість матчів сприяла збільшенню результативності: три роки поспіль встановлювали нові рекорди. З4 голи, забиті Микитою Симоняном у 1950 році, стали найкращим досягненням протягом 35 років. 1952 року збірна СРСР дебютувала на Олімпійських іграх. Для кращої підготовки до цього турніру провели швидкоплинний чемпіонат в одне коло. Лідером серед бомбардирів став капітан київського «Динамо» Андрій Зазроєв.

З 1958 року газета «Труд» вручає приз найкращому бомбардиру першості Радянського Союзу. Першим лауреатом став «спартаківець» Анатолій Ільїн. Через два роки була значно збільшена кількість команд першої групи (з 12 до 22). Сам турнір проводили у два етапи. До завершення першості редакція газети не визначила чітких критеріїв для лауреата. Спочатку нагородили призом найрезультативнішого гравця фінальної групи за 1-6 місця Геннадія Гусарова, який забив на цьому етапі 6 голів. Через місяць вручили дублікат призу тбілісцю Зауру Калоєву, який показав найкращий результат протягом всього турніру — 20 голів (у Гусарова — 12).

Подібна історія повторилася в 1962 році. По 16 голів забили і отримали приз Едуард Маркаров і Юрій Севідов. Їх команди на другому етапі входили до «сильнішої групи». Такий же результат у «слабшій групі» показав Борис Казаков з Куйбишева, а у мінчанина Михайла Мустигіна — 17 забитих м'ячів. У сезоні 1963 року ростовський «армієць» Олег Копаєв найближче наблизився до рекорда Симоняна — 27 голів.

Типовою для 60-х років була ситуація, коли деякі з претендентів на звання «Кращого бомбардира» значно збільшували свій доробок в останніх матчах змагання. У чотирьох заключних турах сезону-1965 Олег Копаєв забив 5 голів і на один пункт обійшов Едуарда Малофєєва. Останній на цьому відрізку відзначився трьома влучними пострілами.

За приз «Труда» в 1966 році боролися Анатолій Бишовець і Ілля Датунашвілі. В останньому турі їх команди грали проти клубів зі своїх республік: з одеським СКА і кутаїським «Торпедо». Бишовець у другому таймі замінив Йожефа Сабо і не поліпшив свій доробок. У Кутаїсі матч завершився внічию 3:3, а Датунашвілі зробив хет-трик і став переможцем у змаганні бомбардирів.

Протягом першості 1968 року лідирували «торпедівець» Едуард Стрельцов і Берадор Абдураїмов з «Пахтакора». На фініші до них приєднався тбілісець Гоча Гавашелі, завдяки п'яти голам у передостанньому турі. Перед заключними матчами тріо мало ро 20 забитих м'ячів. 16 листопада у Тбілісі «Динамо» зіграло внічию з «Торпедо» (2:2). Гавашелі зробив дубль, одним голом відзначився Стрельцов, а «Торпедо» здобуло бронзові медалі. Наступного дня «Пахтакор» зіграв внічию з московським «Спартаком» (2:2). Абдураїмов зробив дубль і розділив з грузином перше місце.

Станом на 29 жовтня 1969 року «спартаківець» Микола Осянін мав 14 голів, Володимир Проскурін з ростовського СКА і Джемал Херхадзе з кутаїського «Торпедо» — по 13. Наступного дня Осянін забиває єдиний м'яч у матчі з київським «Динамо», а його конкуренти грають один проти одного. Гра «Торпедо» — СКА завершується внічию 3:3, а авторами всіх голів стали Херхедзе і Проскурін. Завдяки хет-трикам вони на один пункт випереджають москвича. На матчі був присутній відповідальний секретар тижневика «Футбол-Хоккей»., який написав:

Але «Спартак» мав у запасі два перенесені поєдинки проти ЦСКА. Осянін забив ще один гол і все тріо фінішувало з однаковим показником. Після тривалих роздумів, редколегія газети «Труд» нагородила призом лише Осяніна з аргументацією, що він виступав за збірну СРСР, його клуб став чемпіоном країни, а сам Осянін провів понад 250 ігор у першості.

Через два роки Едуард Маркаров з «Арарата» забиває в двох останніх турах три голи і завершує турнір з 14 м'ячами. Мінське «Динамо» має ще повести дві перенесені гри, проти ростовського СКА і московського «Торпедо». Вони закінчилося з однаковим рахунком 3:3, а лідер нападу білорусів відзначився п'ятьма голами і довів свій доробок до 16 пунктів. Спортивний журналіст і колишній воротар Олексій Леонтьєв назвав матчі мінчан проти СКА і «Торпедо» «грою у піддавки».

У 70-ті роки лідером серед бомбардирів був Олег Блохін, який п'ять разів ставав найрезультативнішим гравцем. Він забивав відносно не багато, але й особливо не відчував конкуренції. 1979 року на перше місце вийшов Віталій Старіхін з «Шахтаря», який за турнір забив 26 голів. Його відзначали насамперед, за вміння забивати головою. За підсумками сезону його визнали найкращим футболістом СРСР. В наступні роки гарну результативність показали тбілісець Рамаз Шенгелія і Андрій Якубик з «Пахтакора».

На фініші 1984 року футболіст «Дніпра» Олег Протасов поступився в суперечці бомбардирів «армійцю» Сергію Андрєєву, а наступного сезону перевершив рекорд Симоняна — 35 голів. Після перших шістнадцяти ігор він забив 7 голів, а в наступних сімнадцяти — 28. У тому числі в дев'яти останніх матчах — 18. За підсумками сезону 1985/1986 Олег Протасов показав другий результат серед європейський бомбардирів і отримав «Срібний бутс». В наступні роки він двічі очолював список бомбардирів чемпіонату СРСР, але при цьому показував меншу результативність.

Олег Блохін вигравав цей титул п'ять разів. В 1958 році московська газета «Труд» заснувала приз для найкращого бомбардира чемпіонату СРСР. СезонФутболістГолиМатчіКлуб1936(в)Михайло Семичастний66«Динамо» (Москва)1936(о)Георгій Глазков77«Спартак» (Москва)1937Василь Смирнов814«Динамо» (Москва)Борис Пайчадзе16«Динамо» (Тбілісі)Леонід Румянцев16«Спартак» (Москва)1938Макар Гончаренко20«Динамо» (Київ)1939Григорій Федотов2126ЦБЧА (Москва)1940Сергій Соловйов2124«Динамо» (Москва)Григорій Федотов21ЦБЧА (Москва)1945Всеволод Бобров2421ЦБЧА (Москва)1946Олександр Пономарьов18«Торпедо» (Москва)1947Всеволод Бобров1419ЦБЧА (Москва)Валентин Ніколаєв24Сергій Соловйов«Динамо» (Москва)1948Сергій Соловйов2528«Динамо» (Москва)1949Микита Симонян2632«Спартак» (Москва)1950Микита Симонян3436«Спартак» (Москва)1951Автанділ Гогоберідзе1621«Динамо» (Тбілісі)1952Андрій Зазроєв1112«Динамо» (Київ)1953Микита Симонян14Згідно сайту RSSSF . На сайті «Футболисты мира» обидва футболісти мають по 15 голів 18«Спартак» (Москва)Автанділ Гогоберідзе22«Динамо» (Тбілісі)1954Анатолій Ільїн1124«Спартак» (Москва)Володимир Ільїн24«Динамо» (Москва)Антонін Сочнєв24«Трудові резерви» (Ленінград)1955Едуард Стрєльцов1522«Торпедо» (Москва)1956Василь Бузунов1722ОБО (Свердловськ)1957Василь Бузунов1620ЦСК МО (Москва)1958Анатолій Ільїн1922«Спартак» (Москва)1959Заур Калоєв1622«Динамо» (Тбілісі)1960Заур Калоєв2023«Динамо» (Тбілісі)1961Геннадій Гусаров2229«Торпедо» (Москва)1962Михайло Мустигін1726«Динамо» (Мінськ)1963Олег Копаєв27СКА (Ростов-на-Дону)1964Володимир Федотов16ЦСКА (Москва)1965Олег Копаєв18СКА (Ростов-на-Дону)1966Ілля Датунашвілі20«Динамо» (Тбілісі)1967Михайло Мустигін1929«Динамо» (Мінськ)1968Георгій Гавашелі22«Динамо» (Тбілісі)Берадор Абдураїмов«Пахтакор» (Ташкент)1969Володимир Проскурін16СКА (Ростов-на-Дону)Микола Осянін«Спартак» (Москва)Джемал Херхадзе«Торпедо» (Кутаїсі)1970Гіві Нодія17«Динамо» (Тбілісі)1971Едуард Малофєєв16«Динамо» (Мінськ)1972Олег Блохін1427«Динамо» (Київ)1973Олег Блохін1829«Динамо» (Київ)1974Олег Блохін2029«Динамо» (Київ)1975Олег Блохін1828«Динамо» (Київ)1976(в)Аркадій Андріасян8«Арарат» (Єреван)1976(о)Олександр Маркін13«Зеніт» (Ленінград)1977Олег Блохін1729«Динамо» (Київ)1978Георгій Ярцев19«Спартак» (Москва)1979Віталій Старухін26«Шахтар» (Донецьк)1980Сергій Андрєєв20СКА (Ростов-на-Дону)1981Рамаз Шенгелія2331«Динамо» (Тбілісі)1982Андрій Якубик2331«Пахтакор» (Ташкент)1983Юрій Гаврилов1834«Спартак» (Москва)1984Сергій Андрєєв1934СКА (Ростов-на-Дону)1985Олег Протасов3533«Дніпро» (Дніпропетровськ)1986Олександр Бородюк2128«Динамо» (Москва)1987Олег Протасов1830«Дніпро» (Дніпропетровськ)1988Олександр Бородюк1629«Динамо» (Москва)Євген Шахов28«Дніпро» (Дніпропетровськ)1989Сергій Родіонов1628«Спартак» (Москва)1990Олег Протасов1216«Динамо» (Київ)Валерій Шмаров23«Спартак» (Москва)1991Ігор Коливанов1827«Динамо» (Москва)

Найбільша результативність в одному сезоні: №ФутболістГолиМатчіСезон Клуб Примітки1Олег Протасов35331985«Дніпро» (Дніпропетровськ)2Микита Симонян34361950«Спартак» (Москва)3Олег Копаєв27361963СКА (Ростов-на-Дону)4Микита Симонян26321949«Спартак» (Москва)5Віталій Старухін26321979«Шахтар» (Донецьк)6Сергій Соловйов25261949«Динамо» (Москва)7Автанділ Гогоберідзе25351950«Динамо» (Тбілісі)8Всеволод Бобров24211945ЦБЧА (Москва) По 23 голи забивали Всеволод Бобров (ЦБЧА, 1948), Іван Конов («Динамо» Москва, 1949), Олександр Пономарьов («Торпедо» Москва, 1949), Борис Чучелов («Динамо» Ленінград, 1950), Рамаз Шенгелія («Динамо» Тбілісі, 1981) і Андрій Якубик («Пахтакор», 1982).

За один матч