Про́нич Дмитро́ Іва́нович (*30 серпня 1939, с. Тишківці, нині Івано-Франківська область — †6 березня 2001Глухенька Н. Згадаємо добрим словом / Наталія Глухенька // Народне мистецтво. — 2001. — № 3/4 (15/16). — С. 33 : фот.) — український художник декоративно-прикладного мистецтва, член Спілки художників України та Спілки майстрів народного мистецтва України, перший заступник голови НСМНМУ (1991—2001). Заслужений художник України (1996).
Біографія У 1963 році закінчив Косівське училище прикладного мистецтва (вчителі з фаху В.В. Гуз та М.Ю. Федірко), працював художником-майстром на Ужгородській фабриці «Художпром».
Навчався у Київському інженерно-будівельному інституті, який закінчив 1972 року.
Працював у Художньому фонді України, в Українському фонді культури. Брав участь у створенні одного з перших в Україні спільних українсько-канадських підприємств «Кобза», що здійснювало запис і розповсюдження у світі української музики, проводило виставкову та гастрольно-концертну діяльність.
З 1991 по 2001 рік обіймав посаду заступника голови Спілки майстрів народного мистецтва України.
З 1967 року брав участь в республіканських, всесоюзних та зарубіжних (Японія, Куба, Польща, Йорданія, Бельгія та ін.) художніх виставках.
Твори майстра зберігаються в музеях України, Росії, приватних колекціях США і Канади.
Творчість Дмитро Пронич працював у галузі художньої обробки деревини (різьблення, маркетрі, інкрустація, випалювання, розпис по дереву).У творчості майстер користувався прийомами плоско-рельєфного і геометричного різьблення, рідше об’ємної скульптури. Для орнаменту, що суцільно вкриває поверхню предметів, прикметні розмаїтість геометричних мотивів та величезна кількість комбінацій, що утворюють складні орнаментальні композиції тонкої, філігранної розробки.У творчому доробку митця скрині, ковші, вази, фруктівниці, тарелі, свічники, таці, панно «Дзвіниця». «Бандурист», «Т. Г. Шевченко», «Софія Київська», сюжетні і фігурні композиції «Рибалка», «Турист», «Коник», «Молода пара», «Козацька булава», «Котик», портрети, жіночі прикраси, дитячі іграшки тощо.
За проєктами Дмитра Пронича та під його авторським керівництвом оформляли інтер'єри в Київському педагогічному університеті, виготовляли меблі та вітражі в Корсунь-Шевченківському ресторані «Вітряк» (Черкаська область), меблеві та художні вироби.
Нагороди Заслужений художник України (1996).
Примітки
Джерела Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид. / Упоряд. В. Гриневич. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. — 227 с. — С. 150. — ISBN 978-966-02-4346-0.