Кордильє́ри А́рктики () — велике глибоко посічене гірське пасмо на північному сході Канадського арктичного архіпелагу у Північній Канаді, яке простягається від острова Елсмір до північного Квебеку й Лабрадору. Гірський хребет покриває більшу частину східного берега Нунавута заледенілими піками і одними з найбільших льодовиків в країні, включаючи льодовик на Баффіновій ЗемліIce Cap Retrieved on 2008-02-10. Зі сходу Арктичні Кордильєри обмежені морем Баффіна, протокою Дейвіса і морем Лабрадор, північна частина хребта омивається Північним Льодовитим океаном.

Загальні відомості Арктичні Кордильєри розташовані, в основному, в Нунавут, але прямують на південний схід до північного краю Лабрадору і північного сходу Квебека. Гірська система розділена на кілька хребтів, чиї гірські вершини часто досягають двох кілометрів. Найвища вершина Кордильєр — пік Барбо на острові Елсмір (2616 м), вона ж найвища в Нунавут. Арктичні Кордильєри — одна з трьох гірських систем Канади разом з північною частиною Кордильєр у Західній КанадіArctic Cordillera Ecozone Retrieved on 2008-02-10 та канадською ділянкою Аппалачів на півострові Гаспе і в Атлантичній Канаді.

Екозона Арктичних Кордильєр — невелика в порівнянні з іншими. Вона головним чином межує з заполярною тундрою, а невеликий фрагмент в Лабрадорі — з тайгою Канадського щита (хоча друга сусідня екозона не впливає на гірську). Гірська система Кордильєр включає більшість арктичних островів і регіонів (Батерст, Корнуолл, Амунд-Рінґнес, Еллеф-Рінґнес, Елсмір, Баффінова Земля, Байлот, Лабрадор), проте екозона Кордильєр включає тільки Елсмір, Баффінову землю, Аксел-Гейберг, Байлот і Лабрадор.

Географія Регіони Арктичні Кордильєри складаються з декількох регіонів. Більшість території острова Елсмір покрито цими горами, що робить його самим гористим в Канадському арктичному архіпелазі. Елсмір вважається частиною островів Королеви Єлизавети, а мис Колумбія є найпівнічнішою точкою Канади. Він займає площу 196 235 км² і є третім за розміром островом в країні, а також десятим у світі. Першими мешканцями острова Елсмір були невеликі групи інуїтів, що полювали на карібу Пірі (), вівцебиків і морських ссавців у 1000—2000 роках до Р. Х.

Острів Аксель-Хейберг також входить до Арктичного архіпелагу; він найбільший з островів Свердрупа. Острів мав мешканців, проте до 1900 року, коли Отто Свердруп дав йому ім'я, мешканці покинули острів. У 1959 році вчені з університету Макгілла досліджували фіорд Експедішн, що призвело до створення Дослідницької станції Макгілл, побудованої в 8 км від фіорду у 1960 році.

Баффінова Земля — найбільший острів Канади і п'ятий у світі за площею (507 451 км²).

Найбільший безлюдний острів на Землі, острів Девон, серед островів Королеви Єлизавети. На Девоні було поселення в гавані Дандас (), проте пізніше воно було залишено жителями.

Більшість території острова Байлот покрито Арктичними Кордильєрами. Хоча тут, як і на інших островах Канадської Арктики, немає постійного населення, інуїти з Понд-Інлет та інших поселень регулярно відвідують Байлот.

Території під охороною Більше однієї п'ятої острова Елсмір включені до складу парку Куттінірпаак, у тому числі сім фіордів і кілька льодовиків, озеро Хейзен, найбільше в світі заполярне озеро. Пік Барбо, найвища вершина Канадського Арктичного архіпелагу, що знаходиться на хребті Бритіш-Емпайр (). Найпівнічніший гірський хребет на планеті, Челленджер (), розташований в північно-західній частині острова. Північна частина острова називається землею Гранта (). У липні 2007 дослідниками було відмічено зникнення місць проживання водоплавних птахів, безхребетних і водоростей на Елсмірі. Згідно з висновками Меріенн Дуглас () з університету Альберти і Джона Смола () з університету Куїнс, потепління і випаровування призвели до зміни рівня води при відпливах і супутнім змінам у хімічному складі води в ставках і заболочених землях. Дослідники відзначають, що у 1980-х роках їм часто доводилося вдягати болотні комбінезони, щоб пройти до води, а у 2006 ті ж місця були досить сухі для того, щоб спалахнути.

Сірмілік Парк на півночі Баффінової землі є місцем проживання великих популяцій Uria lomvia, мартин трипалий, і гуска біла. Парк складається з трьох регіонів — острова Байлот, протоки Олівера () і півострову Борден ().

У національному парку Ауюйтук, розташованому на Баффиновій землі на півострові Камберленд (), представлені різноманітні арктичні ландшафти, в тому числі фіорди, і льодовикові поля. Розташовані парку у відомої вершини Асгард і Тор () висотою 1250 м і ухилом в 105°.

У парку Торнгат-Маунтинс, розташованому на півострові Лабрадор, знаходиться значна частина південного краю Арктичних Кордильєр. Парк захищає безліч арктичних диких видів, у тому числі, оленів, білих ведмедів, сапсанів і беркутів. Парк було засновано 22 січня 2005 року, що робить його першим на Лабрадорі.

Льодовики

Сухіша північна частина Арктичних Кордильєр в значній частині покрита статичними вершинними льодовиковими шапками, а рухомі льодовики частіше зустрічаються на вологому південному краї. Значні площі Елсміра покриті льодом: крижані поля Менсона () і Сидкап () на півдні; крижане поле Уельсу () і льодовикова шапка Агассіз () на центрально-східній стороні острова, значне покриття льодом на півночі. Північно-західний берег був покритий 500-кілометровим льодовиком () до ХХ століття. Через глобальне потепління кількість льоду зменшилася на 90 відсотків, від поля залишилися незалежні шельфові льодовики Альфред-Ернест, Ейлс, Мілн, Уорд-Хант і Маркхем ()«Arctic Ice Shelf Broke Off Canadian Island» New York Times 30 December 2006., Дослідження канадських льодовиків, проведене в 1986 році, виявило зникнення 48 км² (3,3 км³) льоду біля льодовиків Майлна і Ейлс в проміжку 1959—1974 рокиJeffries, Martin O. Ice Island Calvings and Ice Shelf Changes, Milne Ice Shelf and Ayles Ice Shelf, Ellesmere Island, N.W.T. . Arctic 39 (1) (March 1986). Льодовик Уорд-Хант (), де залишився найбільший фрагмент товстої криги (більше 10 метрів завтовшки), втратив 600 км льоду при розколі у 1961—1962 рокахHattersley-Smith, G. The Ward Hunt Ice Shelf: recent changes of the ice front. Journal of Glaciology 4:415-424. 1963.. У проміжок між 1967 і 1999 роком льодовик скоротився на 27 % в товщинуVincent, W.F., J.A.E. Gibson, M.O. Jeffries. Ice-shelf collapse, climate change, and habitat loss in the Canadian high Arctic . Polar Record 37 (201): 133—142 (2001). Танення льодовиків Елсміра продовжилося в XXI столітті: льодовик Уорд розколовся влітку 2002 року; Ейлс повністю обрушився у воду 13 серпня 2005 року; ці процеси можуть загрожувати нафтовидобутку в морі Бофорта, зокрема остання частина що відкололася мала площу 66 км².

Льодовикова шапка Барнс () знаходиться в центральній частині Баффинової землі, вона відступає принаймні з початку 1960-х років (коли в цей район була відправлена експедиція з трьох людей для вимірювання ізостат відпливів і особливостей поперечних долин річки Ісорток).

Геологія

Північна частина Арктичних Кордильєр піднялася в мезозої, під час інуїтської складчастості (), коли Північноамериканська плита посунулася на північ. Вона має магматичні і метаморфічні породи, проте має у своєму складі головним чином осадові породи. Гори на острові Аксель-Хейберг в основному складаються з довгих кряжів, сформованих в середньому мезозої і палеозої з невеликими інтрузіями.

Арктичні Кордильєри молодше Аппалачів, тому в ерозії не було часу, щоб перетворити ці гори в округлі пагорби. Дерева в горах не ростуть, тому що не можуть пережити суворі арктичні зими. Широкі простори покриті нетанучими льодами і снігами. Арктичні Кордильєри нагадують Аппалачі складом і містять аналогічні типи мінералів. Через наявність дешевших у розробці родовищ на півдні на цій гірській системі гірничодобувна діяльність не ведеться.

Гори на південному сході Елсміра складаються сході в основному з граніту, гнейсу, магматичних недиференційованих інтрузивних і вулканічних порід. Вони зазвичай піддаються сильної ерозії і мають явні глибокі тріщини і вузькі жили.

Арктичні Кордильєри складають східний край Канадського щита, що покриває більшість території країни. Докембрійські породи становлять більшість підмурівку.

Вулканізм Гори ефузівного походження мають вік від 1,2 млрд років до 65 млн роківLandforms and Climate of the Arctic Cordillera Ecozone Retrieved on 2007-09-26. Піздньокрейдові вулкани Елсміра іноді відносять до ранньої активності Ісландської гарячої точки і хребта Альфа. Незважаючи на те, що вулканам Елсміра близько 90 млн років, на них все ще видна золаChris's journal entries Retrieved on 2007-08-05.

Верхньокрейдова формація Стренд-Фіорд () є прикладом розширення підняття Альфа, вулканічного підняття, під час активного формування Амеразійського басейну (). Формація є частиною сукцесії западини Свердрупа (), її утворення передує останньому зануренню западини. Потоки толаїтичного базальту є головним компонентом формації і представлені уламковими вулканічними породами, пісковиком, алевролітами і рідкісними вугільними жилами. Домінують лавові потоки завтовшки від 6 до 60 метрів поверхневої локалізації. Пірокластові осадові породи частіше зустрічаються поблизу південного і східного країв формації, представлені вони лахарами і пляжами. Формація містить траппи на заході острова Аксель-Хейберг заввишки 300 метрів.

Формація Браво-Лейк () в центральній частині Баффинової землі є рідкісною лужною ділянкою, що сформувалася в результаті підняття підводних ділянок в палеопротерозоїVolcanology and geochemistry of the Bravo Lake Formation, Baffin Island, Nunavut . Retrieved on 2007-11-06. Лава у вулканічному поясі має геохімічні характеристики, схожі з сучасними океанічно-острівними базальтовими групами. Діапазон від середньофракційованих до сильнофракційованих профілів рідкісноземельних елементів аналогічний гавайськомуCentral Baffin Island 4-D Project — Projects : Paleoproterozoic mafic magmatism in central Baffin Island. Retrieved on 2007-11-06.

Флора і фауна У суворих умовах арктичної тундри виживає мало рослин. Мороз може вдарити в будь-який час року, а через крайнього придушення холодом процеси ґрунтоутворення надзвичайно уповільнені. Три чверті поверхні — голі камені, навіть лишайникам складно вижити в умовах Цих. Дерев майже немає. Рослини, що виростають в регіоні, в основному сланкі, що характерно для гірської тундри.

Деякі представники флори:Picea mariana, Salix arctica, Eriophorum, Kobresia, декілька видів мохів, Juncaceae, Saxifraga oppositifolia, Dryas, Cyperaceae, Diapensia lapponica, Papaver radicatum, Dryas octopetala, Oxyria digyna, Silene acaulis, Vaccinium й Cassiope tetragona.

Через холоди в за Арктичних Кордильєрах не живуть ні рептилії, ні амфібії; комахи також рідкісні. Великі травоїдні регіону — вівцебик і північний олень, дрібні — копитні лемінги і арктичний біляк; хижаки — білий ведмідь, мелвільський острівний вовк, песець і горностай. Морські ссавці — нарвали, білухи, моржі, кільчаста нерпа і морський заєць.

Мохнонога тундряна куріпка — поширений в регіоні Кордильєр птах. Типові пернаті хижаки — кречет і біла сова. Поширені морські птахи — кайра товстодзьоба, трипалий мартин, крем'яшник, ісландський побережник, чистун арктичний, пісочник великий, пісочник малий, кочівний буревісник. Водоплавні птахи, що населяють регіон Арктичних Кордильєр, — білий гусак, гага звичайна, гага королівська і гагара червоношия.

Найвищі гори

Гора метри коментарБарбо () 2616Найвища гора на острові Елсмір.Вислер () 2 500Друга найвища гора на острові Елсміра.Співдружність () 2 225Оксфорд ()2 210Аутлук () 2 210Найвища гора на острові Аксел-Гейберґ.Одін () 2 147Найвища гора на Баффіновій Землі.Монт-Асгард () 2 015Кіаївік () 1 963Найвища гора в північній частині Баффінової Землі.Ангілаак () 1 951Найвища гора на острові Байлот.Кісімнгіуктук () 1 905Ерроухед () 1 860Юджин () 1 850Укпік () 1 809Нукап () 1 780Бестіл ()1 733Туле () 1 711Ангна ()1 710Тор () 1 675Каубвік ()1 642

Гірські хребти