В'ячесла́в Миха́йлович Лещу́к ( 24 грудня 1951, Білгород-Дністровський, Одеська область, Українська РСР) — колишній радянський футболіст, грав на позиціях захисника та півзахисника. Відомий як багаторічний лідер та капітан одеського «Чорноморця». Також виступав до хмельницьке «Динамо» та національну збірну СРСР. Майстер спорту СРСР (1974). У різні роки В'ячеслав Михайлович працював начальником команди та спортивним директором футбольного клубу «Чорноморець», а з 1992 року до 1995 року був його президентом. За версією сайту Football.ua увійшов до складу 50-ти найкращих футболісті одеського «Чорноморця», посівши друге місце (В'ячеслава обігнав тільки Володимир Плоскіна).

У вересні 2014 року на честь В'ячеслава Лещука відкрили зірку під його іменем на Алеї слави "Чорноморця", яка розташована в Парку Шевченка.

Життєпис

Клубна кар'єра

Перші роки В'ячеслав Лещук народився 24 грудня 1951 року в місті Білгород-Дністровський, Одеської області. Там же й почав грати в місцевій дитячо-юнацькій школі, де першим тренером Лещука став Емануїл Петрович Штейнберґ.http://old.chernomorets.odessa.ua/club/press_about/388/#:~:text=%D0%9B%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%201968%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%B5%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%8E%D1%82%20%D0%B2%20%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B5%20%C2%AB%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%C2%BB Легенді одеського футболу В'ячеславу Михайловичу Лещуку — 70 років. У дорослому футболі дебютував 1969 року, виступаючи за дублюючу команду основного складу одеського «Чорноморця». У складі «моряків» В'ячеслав грав також і наступного року, однак до основного складу так і не зміг пробитися. У вісімнадцятирічному віці В'ячеслав пішов до армії, відбувати військову повинність. За час, який Лещук провів в армії в період із 1971 року до 1972 року, він грав у складі хмельницького «Динамо» (нині «Поділля»). Після закінчення служби в армії, В'ячеслав переїхав до Києва, намагаючись пробитися до основного складу місцевого «Динамо», але через високу конкуренцію, одесит повернувся до рідного міста.

«Чорноморець» У 1973 році футболіст повернувся до «Чорноморця». У першому ж сезоні 1973 року, де В'ячеслав відіграв 41 матч, забивши три голи команда Ахмеда Аласкарова, що був тоді головним тренером посіла перше місце в Першій лізі чемпіонату СРСР. А наступного року клуб здобув одне з найкращих досягнень радянського періоду історії команди — ставши бронзовим призером вищого дивізіону чемпіонату СРСР. У тому сезоні В'ячеслав відіграв 33 матчі та забив один гол.

Такі досягнення в національному чемпіонаті дозволили «Чорноморцю» дебютувати на єврокубковій арені. Перший матч гравця в міжнародному турнірі пройшов 7 вересня 1975 року на стадіоні «Чорноморець» у рамках 1/32-ї Кубку УЄФА 1975–1976 років проти римського «Лаціо» разом з відомим нападником, Джорджо Кіналья, що минулого 1974-го року став найкращим бомбардиром італійського чемпіонату.. У тому ж матчі відзначився одеський нападник, Анатолій Дорошенко, який забив єдиний м'яч у зустрічі. Але у матчі-відповіді, що проходив у Римі «моряки» отримали пенальті у свої ворота на 89-ій хвилині, через що програли увесь основний час зі спільним рахунком по двум матчам 1:1. А у овертаймі відзначився італієць Кіналья, що забив ще два голи, зробивши гет-трик у матчі.

За увесь час, проведений у складі «Чорноморця» Лещук встиг відіграти під керівництвом багатьох радянських тренерів — Анатолія Зубрицького, Ахмеда Аласкарова, Мкртича Симоняна та Віктора Прокопенка. Більшість часу, проведеного у команди, В'ячеслав був основним гравцем ланки захисту команди та капітаном. Футболіст завершив професійну кар'єру у 1983 році, перейшовши до посаду начальника команди.

Збірна У 1976 році зіграв у складі національної збірної СРСР у матчі проти Аргентини.

Матчі Матчі В'ячеслава Лещука за національну збірну СРСР # Дата Суперник Рахунок Турнір01.20.03.19760-1Товариський матч<small> Разом: 1 матч; 1 поразка.

Статистика виступів +КлубЛігаСезонЧемпіонатКубокЄврокубкиРазомІгорГолівІгорГолівІгорГолівІгорГолів«Чорноморець» ОВЛ198320020--220ВЛ198229100--291ВЛ198127060--330ВЛ198030050--350ВЛ197925050--300ВЛ197830641--347ВЛ197727310--283ВЛ1976(о)151----151ВЛ1976(в)14120--161ВЛ19753001020330ВЛ197429140--3311Л197337340--413 Разом 313 16 34 1 2 0 349 17«Динамо» Хм2Л1972?1??--?1 Разом 0 1 0 0 0 0 0 1Разом за кар'єру 313 17 34 1 2 0 349 18

Подальша діяльність По завершенні кар'єри футболіста В'ячеслав Михайлович з серпня 1983 року зайняв посаду начальника одеської команди. на цій посаді Лещук пропрацював до 1985 року. Наступного, 1986 року, В'ячеслав почав працювати на судах Чорноморського морського пароплавства помічником капітана. Пропрацювавши до 1989 року в основній структурі ЧМП, В'ячеслав повернувся до «Чорноморця», де ще три роки пропрацював начальником команди. Після здобуття Україною незалежності, з 1992 року Лещук змінив Юрія Заболотного на посаді президента одеського футбольного клубу. На цій посаді колишній захисник клубу пропрацював до 1995 року.

Титули та досягнення

Командні

Офіційні Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1974. Золотий призер першої ліги чемпіонату СРСР (1): 1973.

Не офіційні «За волю до перемоги» (1): 1976(о). «Справедливої ​​гри» (2): 1974, 1976(о). «Гроза авторитетів» (2): 1980, 1982. «Кубок прогресу» (1): 1974.

Індивідуальні Майстер спорту СРСР. (1974) У списку найкращих дебютантів сезону. (1974) У списку 33 найкращих футболістів сезону у СРСР: № 3 — 1978. Чотири рази потрапляв до списку найкращих гравців Української РСР: 2 — 1974, 1978; № 3 — 1975, 1977.

Примітки

Джерела та література

Посилання

В'ячеслав Лещук на сайті «Одесский футбол» В'ячеслав Лещук на сайті klisf.ru