Лучано Беллозі (; , Флоренція — , Флоренція) — італійський мистецтвознавець.
У 1969—1979 рр. працював в управлінні художніх галерей Флоренції, потім викладав історію середньовічного мистецтва в Сієнському університеті. У 2006 р. вийшов на пенсію.
Беллозі є відомим спеціалістом з мистецтва XIII—XV ст., особливо тосканському. Автор монографій «Буффальмакко і „Тріумф смерті“» (; 1975), «Вівця Джотто»Відповідно розповіді Джорджо Вазарі, юний Джотто малвав вівцю у той момент, коли Чімабуе звернув на нього увагу. (; 1985), «Золото Сієни» (; 1996), «Чімабуе» (1998), «„Маеста“ Дуччо» (; Ґаллімар , 1999, французький переклад Луї Боналюмі). Підготував також каталог всіх робіт Джотто, що неодноразово перевидавався різними мовами. У 1985 р. організував в Сієні міжнародну конференцію з вивчення творчості Сімоне Мартіні і підготував публікацію збірника її матеріалів.
Примітки
Посилання Sienne, un chef-d’œuvre à l'aube de Duccio di Buoninsegna, інтерв'ю з Лучано Беллозі