Карола Ваза (), ( 5 серпня 1833 — 15 грудня 1907) — донька шведського принца Густава Вази та Луїзи Амелії Баденської, дружина короля Саксонії Альберта.
Життєпис Карола народилась 5 серпня 1833 року у палаці Шенбрунн у Відні. Вона була донькою шведського принца Густава Вази та його дружини Луїзи Амелії Баденської. Старший брат Людвіг помер до її народження. Коли дівчинці було одинадцять, її батьки розлучилися.
У тринадцять Каролу змальовували як чарівну та освічену принцесу. Вона була красивою дівчиною із блакитними очима та чорними віями. Розмовляла англійською, німецькою, французькою та трохи шведською мовою.
У 1850-х її руки домагався сам імператор Франції Наполеон III. Проте, батько відхилив цю пропозицію через політичну ситуацію у Франції, яку вважав надто нестабільною, та історичну ворожнечу двох сімей.Батько Густава, Густав IV Адольф, був відсторонений від влади ріксдагом Швеції, який передав корону країни французькому маршалу Жану Батісту Бернадотту. Коли, 20 років потому, Наполеон втратив владу, Густав заявив: «Як точно я це передбачив!». Влаштуванням особистого життя доньки він зайнявся за допомогою імператора Франца Йозефа I. До Відня запросили саксонського принца Альберта.
1852, проти батьківського бажання, Карола перейшла у католицтво. 18 червня 1853 19-річна принцеса вийшла заміж за Альберта Саксонського. Весілля відбулося у Дрездені. Дітей у подружжя не було. Із батьками чоловіка, Йоганном Саксонським та Амалією Августою Баварською, у Кароли склалися приязні відносини. У важких ситуаціях вони завжди підтримували одне одного. Наступного року після весілля її свекор став королем, а чоловік — кронпринцем і головою державної ради.
В Саксонії Карола прославилася своєю благодійницькою діяльністю. У війні із Пруссією 1866 року Альберт очолював всю саксонську армію. Його мужність відзначали навіть вороги. Карола ж відвідувала саксонські польові шпиталі у Відні. 1867-го, разом із своєю подругою Марі Сімон, вона заснувала «комісію Альберта», яка складалася з жінок, що надавали допомогу хворим та пораненим. А 1869-го — школу для медсестер. Ця організація надавала допомогу військовим у Франко-прусській війні 1870.
Альберт брав у цій війні участь під проводом Фрідріха Карла Прусського. Після поразки Франції, Карола супроводжувала чоловіка у Комп'єнь, де грала роль гостинної господині для солдат переможної армії.
1873-го Йоганн помер, королем Саксонії став Альберт. Його правління не відзначено великими подіями, оскільки він чурався великої політики. Карола ж продовжувала благодійницьку діяльність. Вона заснувала численну кількість лікарень, шкіл, будинків для інвалідів, і стала дуже популярною серед народу.
У 1884 році відбулося примирення династій Ваза та Бернадотів. Гробниці діда, батька та старшого брата Кароли були перевезені до Стокгольму і перепоховані у королівському склепі. 1888 саксонські король та королева особисто відвідали Швецію.
Альберт помер 1902 року. Королем став його молодший брат Георг. Вдовіюча королева Карола пішла з життя п'ять років потому, 15 грудня 1907 у Дрездені. Похована у католицькій церкві королівського двору Саксонії.
Генеалогія
Примітки
Література Harald Hultman, Prinsen av Wasa, Bonniers förlag 1974 Almanach de Gotha, Gotha 1887 und 1901 Louisa of Tuscany, Ex-Crown Princess of Saxony: My Own Story, London 1911 Schimpff, George von. Aus dem Leben der Königin Carola von Sachsen: zur fünfundzwanzigjährigen Regierungs-Jubelfeier Seiner Majestät des Königs und Ihrer Majestät der Königin. Leipzig: J.C. Hinrichs, 1898.
Посилання
Профіль на Geneall.net Профіль на Thepeerage.com Політика короля Альберта