Конфіскація ( «відібрання в казну» ← con «разом; повнота» + фонд «кошик, каса, казна, фінанси») — примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю особи, під різними приводами, що проводиться як санкція за злочин чи за адміністративне чи яке-небудь інше правопорушення.
Мета конфіскації Не дозволити особам, які вчинили незаконне діяння, збагатитися за рахунок злочину. Компенсувати шкоду, заподіяну потерпілому, за рахунок вилучених доходів, одержаних злочинним шляхом. Запобігти повторенню злочину за рахунок вилучення знарядь злочину.
Види конфіскації Законодавство більшості країн розрізняє два види конфіскації: конфіскацію в кримінальному порядку () та конфіскацію поза кримінального провадження (). Ці види конфіскації різниться процедура вилучення активів. Перша має на увазі кримінальне провадження і винесення обвинувального вироку. Для другої цього не потрібно. У деяких країнах застосовується також так звана адміністративна конфіскація. Посилання