Риба та молюски концентрують ртуть у своїх органах, часто в формі метилртуті, та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість важких металів, особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненої води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на харчовому ланцюзі, такі, як марлін, тунець, акула, риба-меч, королівська макрель, кафельник, щука і озерна форель, містять більше ртуті, ніж інші.Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010). United States Food and Drug Administration. Retrieved July 1, 2011.
Наявність ртуті в рибі може стати небезпечною для здоров'я, особливо для вагітних, жінок, що годують груддю, і дітей молодшого віку.
Біоакумуляція
Споживання риби на сьогодні є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин. Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, водоростями на початку харчового ланцюга. Потім водорість їдять риби та інші організми вище за харчовим ланцюгом. Риби швидко накопичують метилртуть, проте дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині. Це призводить до біоакумуляції ртуті. Зоопланктон, нектон, більші риби і т. д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як скопа і орли, мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, оселедець містить ртуті приблизно 0,01 проміле, в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.
Рівень забруднення Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 водоймі по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У 25 % протестованої риби рівень ртуті вищий від безпечного рівня, встановленого Управлінням з охорони довкілля США для людей, які їдять рибу регулярноNew York Times, 2009 Aug. 19, "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, " . Вміст ртуті в промислових рибах і молюсках Види Значення(ppm)The mercury levels in the table, unless otherwise indicated, are taken from: Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010) U.S. Food and Drug Administration. Accessed 8 January 2012. Стандартне відхилення(ppm) Медіана(ppm) Трофічний рівеньTrophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) FishBase January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used Максимальний вік(роки) Malacanthidae 1.450 n/a n/a Мексиканська затока 3.6 35 Риба-меч 0.995 0.539 0.870 4.5 15 Акули 0.979 0.626 0.811 Скумбрія королівська 0.730 n/a n/a 4.5 14 Тунець великоокий 0.689 0.341 0.560 Свіжа/заморожена 4.5 11 Хоплостет помаранчевий 0.571 0.183 0.562 4.3 149 Марлін* 0.485 0.237 0.390 4.5 Скумбрія іспанська 0.454 n/a n/a Мексиканська затока 4.5 5 Групери 0.448 0.278 0.399 Всі види 4.2 Тунець 0.391 0.266 0.340 Всі види, свіжа/заморожена Луфар 0.368 0.221 0.305 4.5 9 Anoplopoma fimbria 0.361 0.241 0.265 3.8 114 Thunnus alalunga 0.358 0.138 0.360 Свіжа/заморожена 4.3 9 Dissostichus eleginoides 0.354 0.299 0.303 4.0 50+Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery» In: M Lesser (Ed.) Advances in Marine Biology, Volume 58, pp. 229—289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1. Тунець жовтоперий 0.354 .231 0.311 Свіжа/заморожена 4.3 9 Thunnus alalunga 0.350 0.128 0.338 Консервована 4.3 9 Genyonemus lineatus 0.287 0.069 0.280 Тихоокеанська 3.4 Палтус 0.241 0.225 0.188 4.3 Cynoscion regalis 0.235 0.216 0.157 Морська 3.8 17Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size» Fishery Bulletin, 93 (4): 643—656. Скорпена 0.233 0.139 0.181 Скумбрія королівська 0.182 n/a n/a Південна Атлантика 4.5 Вудильник 0.181 0.075 0.139 4.5 25 Луціан 0.166 0.244 0.113 Морський окунь 0.152 0.201 0.084 Окунь смугастий, чорний окунь і Centropristis striata 3.9 Окунь 0.150 0.112 0.146 Прісноводний 4.0 Тунець смугастий 0.144 0.119 0.150 Свіжа/заморожена 3.8 12 Буфало 0.137 0.094 0.120 Скати 0.137 n/a n/a Тунець 0.128 0.135 0.078 Всі види, консервована, свіжа Sebastes norvegicus * 0.121 0.125 0.102 Тріска 0.111 0.152 0.066 3.9 22 Короп 0.110 0.099 0.134 Омар американський 0.107 0.076 0.086 Semicossyphus pulcher 0.093 0.059 0.088 Лангуст 0.093 0.097 0.062 Путасу 0.089 0.084 0.067 Скумбрія японська 0.088 n/a n/a Pacific 3.1 Оселедець 0.084 0.128 0.048 3.2 21 Атеринові 0.081 0.103 0.050 3.1 Хек 0.079 0.064 0.067 4.0 Пструг (форель) 0.071 0.141 0.025 Прісноводний Краб 0.065 0.096 0.050 Blue, king and snow crab Stromateidae 0.058 n/a n/a 3.5 Камбала * 0.056 0.045 0.050 Flounder, plaice and sole Пікша 0.055 0.033 0.049 Атлантична Мерланг 0.051 0.030 0.052 Скумбрія атлантична 0.050 n/a n/a Micropogonias undulatus 0.065 0.050 0.061 Кефаль 0.050 0.078 0.014 Пузанок американський 0.039 0.045 0.045 Раки 0.035 0.033 0.012 Сайда 0.031 0.089 0.003 Сом 0.025 0.057 0.005 3.9 24 Кальмари 0.023 0.022 0.016 Лосось * 0.022 0.034 0.015 Свіжа/заморожена Анчоус 0.017 0.015 0.014 3.1 Сардини 0.013 0.015 0.010 2.7 Тиляпія * 0.013 0.023 0.004 Устриці 0.012 0.035 n/d Молюски * 0.009 0.011 0.002 Лосось * 0.008 0.017 n/d Консервована Гребенці 0.003 0.007 n/d Креветки * 0.001 0.013 0.009 6.5 * — тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті)n/a — нема інформаціїn/d — нижче рівня виявлення (0.01ppm)
Джерела забруднення
Велика частина ртуті (близько 40 %), яка врешті осідає в рибі, потрапляє в довкілля при спаленні вугілля на теплових електростанціях та з заводів по виробництву хлору.Mercury contamination in fish: Know where it's coming from Natural Resources Defense Council. Retrieved 23 January 2010 Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в Сполучених Штатах є викиди вугільних теплових електростанцій.
Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, мембранний метод отримання хлору, який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть як природну домішку. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені очисні пристрої.
Рекомендації Складнощі, пов'язані з транспортуванням ртуті та довкіллям, описуються USEPA в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті». Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті можуть бути особливо токсичні для плоду та дітей, такі організації, як USEPA і FDA, рекомендують жінкам, які вагітні або планують завагітніти протягом найближчих 1-2 років, а також дітей. уникати вживання понад 170 грамів (одна середня порція) риби на тиждень.
У США FDA встановила максимальний рівень метилртуті для споживаних морських та прісноводних риб, що становить 1,0 ppm. У Канаді межа загального вмісту ртуті становить 0,5 ppm. Вебсайт Got Меркурія? містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.
FDA характеризує креветки, сом, минтай, лосось, сардини, і консервований світлий тунець як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 % консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті. У дослідженні 2008 року вияввлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця, тим менше вміст ртуті. Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті. Крім того, багато риби, яка використовується для суші, містить високі рівні ртуті.
Згідно з FDA, ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей. Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду плодові (і особливо розвитку мозку і нервової системи). У маленької дитини високі рівні ртуті можуть вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок репродуктивного віку: Не їжте акулу, рибу-меч, королівську макрель або tilefish, оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті. Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: креветка, тунець, лосось, минтай і сом. Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживати інших риб протягом цього тижня.
Дослідження показують, що вміст селену в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті. Риба з більш високим співвідношенням селену до метилртуті (Se: Hg) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході.
Випадки масового отруєння У 1950 році жителі приморського міста Мінамата на Кюсю в Японії помітили дивну поведінку тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом кількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли в 1956 році симптоми помітили у людей, почали розслідування.
Рибна ловля була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що Chisso Corporation, нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як вінілхлорид, зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті як каталізатор в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю. Ртутне отруєння в Мінамата, Японія, тепер відоме як хвороба Мінамата.
Джерела «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В. І. Смоляр, Г. І. Петрашенко Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ, УкраїнаІнститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя
Примітки