Кермодський ведмідь, Кермодський барибал (Ursus americanus kermodei) — ссавець родини ведмедевих, підвид американського чорного ведмедя (Ursus americanus), який зустрічається в дощових лісах вздовж північного узбережжя канадської провінції Британська Колумбія. Цей ведмідь відомий також під назвою «Ведмідь-дух» (). Приблизно 10—20% цих ведмедів має білий або кремовий колір хутра. Їх, нерідко, можна побачити на сусідньому материку. Його колір пов'язаний з генетичною мутацією, через що вони не вважаються альбіносами. Решта, як і всі американські чорні ведмеді, змінного кольору хутра, який може варіюватися від червонувато-коричневого до чорного. Кермодський ведмідь знаходиться під захистом від полювання з 1994 року.

Опис Кермодський ведмідь отримав свою назву від колишнього директора Королівського музею Британської Колумбії — Франка Кермода. Він займався вивченням цього підвиду, а також був колегою зоолога, що описав самого ведмедя, Вільяма Горнадея.

Білі кермодські ведмеді не вважаються альбіносами, так як вони все ще мають пігментовані шкіру та очі. Скоріше за все, одна, несинонімічна заміна неклуотиду в гені MC1R унеможливлює виділення меланіну. Цей мутований ген — рецесивний, тому кермодські ведмеді з двома його копіями народжуються білими, тоді як ті, що мають лише одну, або не мають її взагалі, виглядають чорними. Два чорних ведмеді можуть мати біле потомство; це відбувається за умови, що вони обидва гетерозиготні, тобто переносять копію мутованого гену MC1R; саме так ведмежата можуть отримати його в спадок. Додаткові генетичні дослідження виявили, що білі кермодські ведмеді більше спарюються зі схожими на себе ведмедями, тоді як чорні кермодські ведмеді спарюються з чорними кермодськими ведмедями. Цей феномен називається позитивне асортативне парування. Одна з гіпотез до того, чому все таки це відбувається, пояснює, що молоді ведмежата запам'ятовують колір шерсті своєї матері, через що й відбувається це явище.

Кермодські ведмеді всеїдні протягом більшості року та, здебільшого, харчуюються рослинами та ягодами. Винятком є осінь — період, коли починається сезон міграції лососю; на цей час вони стають облігатними хижаками. В день, білі ведмеді на 35% успішніші в полюванні на лосося, ніж ведмеді з чорним хутром. Лосось уникає великі чорні екземпляри приблизно в два рази частіше, ніж такі ж, але білого кольору, що дає перевагу в полюванні на нього ведмедям з таким кольором хутра. Саме його, на відміну від чорного хутра, набагато складніше побачити під водою, через що, ведмідь здатен спіймати лосося з легкістю. На деяких островах, білі кермодські ведмеді мають більше морських поживних речовин в їхній шерсті, позначаючи цим те, що вони їдять більше лосося, ніж чорні кермодські ведмеді.

Розповсюдження

Представники підвиду U. a. kermodei розташувалися вздовж острова Принцес-Роял та міста Принс-Руперт, Британської Колумбії, а також на узбережжі та в стороні міста Гейзелтон, Британської Колумбії. Цей ведмідь відомий в сім'ї цімшіанських мов як moksgmʼol. В лютому 2006-го року, заступник губернатора Британської Колумбії оголосив про намір зробити кермодського ведмедя ("Ведмедя-духа") офіційною твариною провінції. Це зробили в квітні того ж року.

Ведмідь кермодський чоловічої статі може досягати ваги в 225 кг (496 фунтів) або більше. Ведмеді жіночої статі набагато менші, їхня максимальна зафіксована вага становить 135 кг (298 фунтів). Стоючи на задніх лапах, його висота становить 180 см (71 дюймів).

Орієнтовно, менш ніж 400 білих кермодських ведмедів існують на прибережній території, що простягається від Південно-Східної Аляски на південь до північної частини острова Ванкувер; приблизно 120 з них мешкають на великих островах Принцес та Принс-Роял. Найбільша частка білих ведмедів знаходиться на території корінного народу, острові Гріббел, та займає 210 км2 (80 миль2).

Проєкт магістралі "Enbridge Northern Gateway", лінія якого планувала розташування біля Великого Ведмежого дощового лісу, могла призвести до ушкодження домівки для виду. Групи корінних народів виступили проти побудови магістралі, через що у 2016-му році, федеральним урядом Канади, було відмовлено в її побудові.

Консервація Хоч кермодські ведмеді не знаходяться під загрозою, багато зусиль було зроблено для того, щоб утримувати кількість ведмедів на прийнятному рівні, через його культурне значення.

Більша частина протеїну, який споживає "ведмідь-дух", отримана восени з полювання на лосося. Він є ключовим видом та важливою частиною раціону як водних, так і наземних середовищ. Лосось збагачує водні простори поживними речовинами під час нересту, а також наземні простори, коли розкладається після того, як хижаки, наприклад, ведмеді, розкидують їх по всьому лісі.

У 2012-му році, прибережні корінні народи заборонили будь-яке полювання на ведмедів на їхній території у Великому Ведмежому дощовому лісі. У 2017-му році, після громадського тиску, влада Британської Колумбії заборонила полювання на ведмедів гризлі у Великому Ведмежому дощовому лісі, хоча полювання на чорних ведмедів все ще дозволено. Занепокоєння перед лицем полювання приносить можливість браконьєрства. Також, ведмеді гризлі ставлять загрозу популяції кермодських ведмедів, через зниження кількості природних ресурсів, особливо через зниження популяцій лосося у зв'язку зі зміною клімату та надмірного рибальства. За допомогою датчиків встановлених вченими, їм вдалося відслідкувати переміщення гризлі по берегах та дощових лісах. Вони виявили, що ведмеді гризлі частіше почали переміщатися на територію полювання на лосося чорних та кермодських ведмедів. Це руйнує їхні шанси на здобуття їжі, так як вони часто уходять, коли бачать гризлі на своїй території.

Spirit Bear Lodge — екоготель, який дає можливість побачити ведмедів, розповсюджує інформацію про ведмедів Британської Колумбії, а також піднімає економіку індіанської резервації Клемту. Власники скаржилися на полювання, заявляючи про те, що вони бачили залишки ведмедів, а також наголошуючи на тому, що воно робить ведмедів більш обережними перед людьми, в результаті чого їх стає все важче помічати.

В неволі В жовтні 2012 року кермодський ведмідь, який вважається першим ведмедем цього виду в неволі, став постійним мешканцем парку диких тварин Британської Колумбії в Камлупс. Однорічне ведмежа було найдено покинутим в південно-західній частині Британської Колумбії на стороні Террейської гори близь міста Террейс. Після двох невдалих спроб реабілітувати та випустити його в природу, ведмежа, вже зараз назване Конюшина () доглядачами, було відправлене до парку, після того, як інспектори з охорони природи вирішили, що він не підходить для програми по переміщенню. В парка є плани на те, щоб створити особистий дім під ведмежа, яке втекло зі свого тимчасового місця охорони. Група активістів за права тварин Lifeforce вважала, що воно було достатньо здорове, щоб вижити самотужки, та що воно повинне бути переміщене, а пізініше випущене в природу. Офіційні представники охорони природи уряду провінції залишаються при своїй думці проти спроб переміщення ведмедя, заявляючи про те, що ризики перевищують можливу користь. На лютий 2023 року ведмідь залишається в неволі.

Примітки

Джерела

Spirit bears become 'invisible' Kermit Ritland, Craig Newton und H. Dawn Marshall: Inheritance and population structure of the white-phased “Kermode” black bear. In: Current Biology 11 (18), 2001, S. 1468–1472