Паннонське море — доісторичне мілководне море, що існувало впродовж епох міоцену та пліоцену і було розташоване у центральній Європі на території сьогоденної Тисо-Дунайської низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід.
Історія Паннонське море спочатку було частиною великого моря Паратетіс, але відокремилось у пізньому міоцені близько 10 мільйонів років тому. На сучасних територіях Баварії, Віденського басейну та затоки Рони воно поєднувалось з Середземним морем. В час коли море займало найбільшу площу, воно сягало півдня сучасної Сербії і поєднувалося з Егейським морем.
Паннонське море існувало близько 9 мільйонів років, і зникло близько 600,000 років тому. Воно проклало собі дорогу крізь Залізні Ворота на річці Дунай і витікло вузькою ущелиною, утворивши таким чином Панонську рівнину. Мечек, Фрушка Гора та Вршацькі гори є залишками колишніх островів Паннонського моря.
Див. також Паратетіс Залізні Ворота
Примітки Dragan Rodić, Geografija za I ili III razred srednje škole, Zavod za udžbenike i nastavna sredstva, Beograd, 1995. Dr Dušan J. Popović, Srbi u Vojvodini, knjiga 1, Novi Sad, 1990. Dr Aleksa Ivić, Istorija Srba u Vojvodini, Novi Sad, 1929. Milan Tutorov, Mala Raška a u Banatu, Zrenjanin, 1991. Milan Tutorov, Banatska rapsodija — istorika Zrenjanina i Banata, Novi Sad, 2001. Predrag Medović, Praistorija na tlu Vojvodine, Novi Sad, 2001.
Посилання Карта Паннонського моря