«Петля часу» () — американський науково-фантастичний трилер режисера Раяна Джонсона, який також написав сценарій до фільму. У головних ролях Брюс Вілліс, Джозеф Ґордон Левітт і Емілі Блант.

Фільм «Looper» обрали фільмом, який відкривав Міжнародний кінофестиваль у Торонто 6 вересня 2012-го року. Загалом, фільм отримав схвальні відгуки в Австралії 27 вересня 2012, і у США й Великій Британії 28 вересня 2012 р.

В Україні фільм побачили на екранах 27 вересня 2012 р.

Зміст

Синопсис У фільмі «Looper»* сюжет зав'язується на винаході в 2074 році можливості подорожувати в часі: це дорогий і небезпечний процес, оскільки такі подорожі в часі неодмінно створюють часові парадокси, петлі часу, різноманітні ефекти метелика, непередбачувані зміни історії та інші неприємні речі. Іншими словами, з огляду на усі небезпеки для можновладців, ці подорожі суворо заборонені. У майбутньому контроль над людьми став тотальним, а тому неможливо вчиняти злочини так, щоб це не виявили спецслужби. Тому злочинні організації, які опинилися на межі вимирання, у паніці додумалися користуватися «машиною часу»: людину, яку потрібно знищити, просто зв'язували, обмотували поясом зі срібними злитками, накидали на голову мішок і відправляли у минуле — де на нього чекало побачення з петлярем: убивцею з мушкетоном.

Єдине правило: не дати жертві утекти. Навіть якщо ця жертва — ти сам.

Сюжет

— «Це була петля — без кінця і початку». (Джо, петляр)

На 2044-ий рік Господа нашого Сполучені Штати Америки (а дія фільму відбувається переважно в місті контрастів Канзасі) пережили економічний колапс, як і передбачив пророк, — і перетворилися на Новий Вавилон: кругом панує соціальний розклад, безлад і організована злочинність. А на додаток, десятина людства зазнала мутацій і набула телекінетичних умінь, від чого кожен десятий може примушувати маленькі об'єкти левітувати. А тридцять років по тому, у 2074-му, винайшли подорожі у часі — і тут же їх заборонили (про всяк випадок). Технології стеження і слідства в далекому майбутньому настільки вдосконалили, що стало практично неможливо скоювати злочини, бо їх тут же розкривають майбутні копи. Отож, злочинні пахани використовують незаконні переміщення у часі, щоб посилати того, кого потрібно вбити, геть із далекого майбутнього, у недалеке — де їх зачистять «петлярі» (, санітари злочинного світу, наймані вбивці, яким платять срібними злитками, що ними оперізують жертв). Коли ж кримінальним босам набридає платити, вони ловлять там, у майбутньому, петляра-пенсіонера, і надсилають його цьому ж петляреві із золотими злитками на спині замість срібних: «петлю закрито», контракт скасовано — петляр просаджує зароблене тяжкою працею срібло-золото на веселе життя. Невдала спроба закрити петлю називається «спустити петлю» і карається смертю.

Скорим-скоро, у році 2044, Джо Симмонз (Ґордон-Левітт) працює найманим убивцею-петлярем на мафію десь у згаданому нами і забутому Всевишнім Канзасі. Його бос Ейб Ґет (Джефф Деніелс) є прибульцем із майбутнього і сидить тут, щоб організувати злочинну зграю для нагляду за петлярами. Цей бос Ейб тихцем замутив собі бізнес: нічний клуб, куди ходить Джо, щоб подивитися на С'юзі (Перабо), місцеву, так би мовити, . Ейб командує всіма із допомогою найманих мордоворотів: бандою з гучною назвою «Хлопці Ґета», куди входить також занадто самовпевнений любитель вестернів Кід Блю (), який відчайдушно намагається довести Ейбові свою крутість і потрібність. Джо сумлінно виконує свою роботу, безтурботно марнує час із С'юзі, коли однієї ночі його нахабно будить найліпший друг Сет (Дейно), що вдирається на хату Джо через вікно. Ця почвара, уся у слині і шмарклях, розказує Джо, що він мав закрити свою петлю, — та завагався. Однак, перед тим, як Сет із майбутнього втік від своєї сучасної версії, — він згадує якогось Творця дощу (в нашому перекладі він, чомусь, став Шаманом): супер-злочинця, котрий у майбутньому підкорив усіх кримінальних авторитетів, приніс у місто терор і хаос, а головне — почав немилосердно закривати усі петлі. Джо намагався було захистити Сета — та потім вирішив його зрадити, бо Ейб пригрозив відібрати у Джо половину срібляків, які Джо таємно зберігав у сейфі свого помешкання до омріяного часу виходу на пенсію. Так мафія зловила Сета і почала його калічити — знаючи, що всі каліцтва буде передано його майбутній сутності. Мафіозі вирізають на руці Сета-молодшого адресу, на яку слід прибути Сетові-старшому. По дорозі Сет-старший починає втрачати частини свого тіла, а як він прибуває за вказаною адресою — його убиває Кід Блю, закриваючи Сетову петлю.

А далі події у фільмі відбуваються неймовірно заплутано, як видно із його назви, — тому опис продовжується у хронологічному порядку. Таким чином, десь за містом найманий убивця-петляр Джо убиває якогось чоловіка, що провалюється із майбутнього прямо на простирадло, яке завбачливо розстелив для нього Джо. На подив Джо (в очах читається: «А чому так рано?!»), цим стариганем виявляється він сам, але старший років на 30 (Вілліс). Після чого Джо збирає свої речі, починає пиячити, ходити по клубах, вживати наркотики, бити вітрини, стріляти в перехожих із УЗІ — і в інші способи весело проводити час. Аж поки він не зустрічає Її, прекрасну азіатку, котра негайно змінює його життя. Джо з майбутнього починає задумуватися про своє нікчемне існування, про сенс життя тощо. І, як ми з'ясуємо потім, навіть проводить розслідування, з'ясовуючи, хто стоїть за системою петлярів і закриває всі петлі. Та одного чорного дня у дім Джо вламуються якісь покидьки-хасиди: в чорних капелюхах, чорних плащах, проте без пейсів. Вони убивають китаянку і напаковують старенького золотниками, щоб відправити його в минуле, в далекий 2044-ий, на побачення із його катом — яким, як Ви вже всі здогадалися, був Джо-молодший, власною персоною.

І ось, одного вечора молодий петляр Джо зустрічається із самим собою. Джо-сучасний здогадується, кого ж він бачить перед собою — проте холоднокровно збирається закінчити свою роботу (як-не-як, корпоративна етика, «честь мундира» і все таке); однак у Джо з майбутнього зовсім інші плани на сьогоднішній вечір. Під час дружнього обіду Джо-старший розказує Джо-молодшому про загибель дружини і про те, що він убив своїх викрадачів і добровільно прибув у минуле. Він збирається знайти, і неодмінно знайде, проклятущого Шамана (в оригіналі — the Rainmaker, «заклинатель дощу», букв. «Творець дощу» — а насправді звичайнісінька автоматична «поливайка»), нині — маленького хлопчика, який через тридцять років перетвориться в злісного мафіозного боса і зруйнує тихе сімейне життя старенького Джо. Молодий Джо, тим не менш, рішуче проти цього плану — йому немає діла до китайського кохання старого Джо: ну а як би Ви почувалися на його місці, коли омріяна подорож до Парижу накривається мідним тазом, а тут іще з'являється дорослий дядечко і починає учити Вас життю? Тому він постійно намагається старого Джо вбити або хоча б знешкодити. Та в їхню розмову втручаються «Хлопці Ґета», тож вони утікають у різні боки. У Джо-молодшого залишається шматок карти із відомостями про одного із трьох маленьких кандидатів на роль майбутнього Шамана. У той же час, Джо-старший, ходить по місту, наче Термінатор, і методично убиває свої цілі. А Джо-молодший, звірившися зі шматком мапи, вирушає на пошуки третього кандидата, щоб улаштувати там засаду на самого себе, версію «30 років потому».

Мапа приводить Джо-молодшого на якусь ферму, де живе гарненька і дуже самотня Сара (Блант) зі своїм сином Сидом. Джо показує Сарі уривок карти, та питає, чи не знайомі Сарі написані Джо-старим цифри. Сара бачить на карті біометричні дані свого сина і, не розмірковуючи ні секунди, стріляє у Джо із помповика. На щастя, у помповику була сіль, що і вберегло Джо від кровожерних материнських інстинктів самотньої жінки. Джо розказує Сарі про Шамана і про те, що він збирається лишитися на фермі, поки Джо-старший бігає десь поблизу. Материнські почуття Сари раптово змінюються приязню, і вона підступно заманює Джо до себе у спальню, де Джо дізнається про її телекінетичні уміння, а також про те, що маленького Сида виростила сестра Сари — поки та займалася у місті незрозуміло якими заробітками (хоч ми з Вами, дорогий читачу, прекрасно розуміємо, якими). Сестра загинула — і маленький Сид був свідком цього. Сид пам'ятає сестру Сари і вважає її своєю матір'ю, а Джо починає підозрювати у Сидові Шамана, бо всі прикмети виглядають, як Джо-старший йому й описав. Та з іншого боку, малий Сид поводиться як дуже добра і щира дитина — тож Джо дуже сумнівається у правдивості слів і справедливості намірів Джо-старшого. Аж ось одного разу на ферму приперся Джессі, найкращий стрілець Ейба Ґета. Малий Сид випадково його убиває за схожих обставин, за яких він убив сестру Сари: маленький падає з висоти і лякається, унаслідок чого у нього відбувається «телекінетичний вибух». Джо вирішує, що Сид-таки є Шаманом, хапає зброю із наміром прикінчити потвору — однак його обеззброює вигляд нещасного маляти: Джо починає відчувати до Сида приступ приязні, та й Сид небайдужий до Джо.

А тим часом Джо-старшого підступно захоплює у полон мерзенний Кід Блю, котрий одержимий ідеєю щось довести Ейбові. Кід притягнув Джо у саме осине гніздо банди — Джо легко звільняється — і влаштовує криваву баню, перебивши усіх, хто не заховався — включаючи самого Ейба.

Джо-молодший, котрий іще не в курсі масакри у осередку Ейба, радить Сарі і Сидові утікати за місто, бо тепер на малюка полюватиме не лише Джо-старший, а й уся банда Ґета, адже вони знають місце розташування Сариної ферми. Він же іще не знає, що його старша версія дуже спростила йому життя. І ось, коли два Джо з'ясовують, хто із них головніший, — з'являється невгамовний Кід Блю верхи на реактивному мотоциклі. Проте хитрий Джо-молодший майстерно «знімає» його із сідла — цього разу уже остаточно. Джо-старший утікає під час нападу — у нього інші справи: він знаходить Сида. У розлюченого малюка знову стається неконтрольований викид телекінетичної енергії — та перед тим, як він убиває нападника, Сара умовляє малюка заспокоїтися, бо «його мама разом із ним і любить його». Джо-старший упирається у своїх намірах — і Сара стає поміж ними. Молодший Джо бачить це і миттю розуміє, що якщо Старший застрелить Сару — це травмує маленького Сида, і всі подальші події перетворять доброго хлопчика на чудовисько-Шамана, і виникне оця сама «часова петля без початку і кінця». Джо молодший направляє мушкетон собі в серце, щоб устигнути загинути до пострілу Джо-старшого — і стерти свою літню іпостась із життя, тим самим рятуючи Сару і маленького Сида, та й увесь світ.

Джо гине. На дорозі залишається перевернута вантажівка, повна коштовних злитків, а ми бачимо, що маленький Сид мирно засинає у своєму ліжечку. |} ____

*ПЕТЛЯР — убивця нижчого рівня, який працює на мафію майбутнього: вбиває людей, яких мафія йому постачає, і спалює трупи. Див. сайт фільму

Ідеї фільму Свобода вибору як антитеза ідеї фатуму і визначеності долі наперед (розрив петлі часу) Моральні якості людини не є вродженими, а дуже залежать від виховання і випадку (історія Шамана) Для того, щоб у когось було майбутнє, іншому іноді потрібно пожертвувати своїм сьогоденням (обидві іпостасі Джо — і Сид) Конфлікт із самим собою — це конфлікт світоглядів (Джо — проти Джо) Індульгенція зразка 2044: караю сам себе за всі свої гріхи, в тому числі ще не скоєні, після чого спокійно буду насолоджуватися пороком (Джо — проти Джо) Повернутися в минуле, убити «джерело зла», щоб виправити майбутнє (алюзія на «Термінатора») Безпросвітне майбутнє — через людські пороки (біблейські мотиви) Подорожі в часі — штука складна і дуже небезпечна (алюзія на «Назад у майбутнє») Зброя убиває свого володаря (Джо і Ейб)

У ролях

Головні герої Джозеф Ґордон-Левітт як Джо Сіммонс (Joe Simmons), простий петляр, що працює на мафію десь у Канзасі: