Дубро́віна Любо́в Андрі́ївна (30 вересня 1950, Шадринськ, Курганська область, Росія) — російська та українська джерелознавиця, книгознавиця, документознавиця, архівознавиця, історик бібліотечної справи, доктор історичних наук (1993), професор (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2004), генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ; з 7 листопада 2018)Дубровіна Любов Андріївна // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Життєпис Народилася 30 вересня 1950 року у місті Шадринськ Курганської області, РРФСР, СРСР. 1972 — закінчила історико-філологічний факультет . 1974—1977 — аспірант сектору феодалізму Інституту історії СРСР АН СРСР. 1977 — здобула вчений ступінь кандидата історичних наук, захистивши дисертацію на тему «: історико-текстологічне дослідження» (науковий керівник — ). 1977—1981 — у : молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідувач сектором історії. 1981—1984 — у Київському обласному архіві: археограф, завідувач відділу використання інформації та публікації документів. 1984 — по т. ч. — у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: старший науковий співробітник, завідувач відділу рукописів, директор Інституту рукопису (1992—2018). 1993 — здобула вчений ступінь доктора історичних наук, захистивши в Інституті історії України дисертацію на тему «Кодикологія та кодикографія як спеціальні історичні дисципліни в дослідженнях історії української книги». 1996 — отримала наукове звання професора зі спеціальності «Книгознавство, бібліографознавство, бібліотекознавство». 2006 — обрана членом-кореспондентом Національної академії наук України за спеціальністю «Архівознавство, документознавство». 2018, 7 листопада — шляхом таємного голосування членів трудового колективу обрана генеральним директором Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Наукова та громадська діяльність Член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна: є фундаторкою української кодикологічної школи, науковою керівницею та консультанткою понад 30 докторських та кандидатських дисертацій. займається розробкою методології та методів архівознавства, історичного документознавства, кодикології та кодикографії, камеральної та едиційної археографії, історичного книгознавства; досліджує питання історії слов’янської рукописної книги; розвиває кодикологічні засади дослідження рукописно-книжної спадщини, камеральної археографії та кодикографії рукописних пам’яток, текстології пам’яток середньовічної слов’янської писемності; сприяє створенню електронних ресурсів на базі унікальних книжкових пам’яток, рукописних та книжкових колекцій і зібрань НБУВ, а також виданню рукописних писемних пам’яток; розробляє методичні засади наукового опису книжних джерел, колекцій, зібрань, бібліотек; очолює створення комплексних архівних та рукописних довідників нового покоління; є авторкою, укладачкою та науковою редакторкою понад 250 наукових публікацій, присвячених історії бібліотечної справи в Україні, зокрема – історії НБУВ, історії розвитку академічної науки, біографічним дослідженням життя та діяльності вчених, котрі зробили внесок у розвиток архівної і бібліотечної справи, дослідженню рукописної спадщини; входить до складу Спілки архівістів України, Міжнародної асоціації україністів, Міжнародного товариства «Український історик», редакційно-видавничої ради Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; є засновницею та відповідальною редакторкою періодичного збірника наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» (з 1993), заступницею головного редактора журналу «Бібліотечний вісник» та часопису «Наукові праці НБУВ» , членкинею редколегій збірок «Студії з архівної справи та документознавства», «Український археографічний щорічник» тощо.

Відзнаки Орден «За заслуги» III ступеня (2020). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія НАН України ім. Миколи Костомарова (1996). Премія НАН України за найкращі історичні дослідження, присвячені вивченню подій німецько-радянської війни 1941–1945 (2005). Премія Державного комітету архівів України ім. Василя Веретеннікова (2000). Орден «За заслуги» ІІ ст. (14 травня 2026) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм

Вибрана бібліографія Грецькі рукописи з фондів ЦНБ АН УРСР у Києві [грец., у співавт.]. Афіни, 1988. 23 с.

История о Казанском царстве (Казанский летописец): Списки и классификация текстов. К., 1989. 192 с. Рукапісная кніга XVI ст. у фондах аддзела рукапісаў ЦНБ АН УССР // Спадчына Скарыны: Зб. мат. першых скарынаўскіх чытанняў (1986). Мінск, 1989. С. 216–222.

Кодикографія української та східнослов’янської рукописної книги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису [у співавторстві]. К., 1992. 153 с. Кодикологія української рукописної книги. К., 1992. 262 с.

Кодикологія української книги XV–XVIII ст.: об’єкт та проблеми археографічного опису // Слов’янська писемність і розвиток духовної культури: Збірник матеріалів. К., 1993.

Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918–1941 [у співавторстві]. К., 1995. 337 с. Рукописна книга як історико-культурне джерело та її джерелознавче вивчення // Історія українського середньовіччя: Козацька доба: Збірник наукових праць: У 2-х ч. Ч. 1. К., 1995. С. 152–161.

Архівознавство: Підручник для студентів історичних факультетів вузів [у співавторстві]. К., 1998. 316 с. Видатні вчені Національної Академії наук України: Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (1918–1998): Путівник [у співавторстві]. К., 1998. 307 с. М. П. Василенко та В. І. Вернадський як фундатори Національної бібліотеки Української держави // Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань (1917–1921 рр.). К., 1998. С. 185–198. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в 1918–1998 рр.: основні етапи розвитку // Бібліотечний вісник. 1998. №5. С. 5–18.

Гнат Житецький як засновник та перший керівник відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (1918–1929) // Вісник Харківської державної академії культури. Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. 1999. С. 111–119. Житецький Гнат Павлович // Українські архівісти: біобібліогр. довід. К., 1999. Вип. 1. XIX ст. 1930-ті рр. С. 140–143. Олена Апанович – історик, археограф, публіціст: Вступна стаття // Олена Михайлівна Апанович: Біобліографічний покажчик (До 80-річчя від дня народження і 55-річчя наукової діяльності). K., 1999.

Кодикографія у системі кодикологічного аналізу рукописної книги: до змісту поняття // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. та спогадів. Вип. 4, ч. 2. К., 2000. С. 307–322. Фонди бібліотеки Академії наук УРСР та її філій у кінці 1943 – на початку 1948 рр.: перерозподіл між бібліотеками, установами, приватними особами // Библиотечное дело и краеведение: Сборник научных трудов. Вып. 2. К. Симферополь, 2000. С. 27–40.

Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія [у співавторстві з Л. А. Гнатенко] // Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови [та ін.]; [наук. ред. В. В. Німчук ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.]. К., 2001. С. 74–104. ISBN 966-02-2138-Х. Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943) [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. 2001. №3. С. 2–18. Звіти про діяльність Крайової бібліотеки Рейхскомісаріату України як джерело з історії бібліотек і долі бібліотечних фондів у період нацистської окупації Києва (1941–1943 рр.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. та спогадів. № 6, ч. 2. К., 2001. С. 6–24. Фонд «Рейхскомісара України (1941–1944)» у ЦДАВО України: огляд документів з історії бібліотек періоду нацистської окупації Києва // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Студії на пошану Руслана Пирога: Міжвідомчий збірник наукових праць. Вип. 4. К., 2001. С. 408–427.

Доля бібліотеки Оссоленіум в історії України та Польщі у документах 1945–1946 рр.: повертаючись до питань спільної історико-культурної спадщини [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. 2002. №2. С. 2–21. Особові архівні фонди Інституту рукопису: путівник. К., 2002. 766 с.

Археографія [у співавторстві] // Енциклопедія історії України: У 10-ти тт. Т. 1. К., 2003. С. 131–132. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1941–1964 [у співавторстві]. К., 2003. 357 с. Нацистська політика щодо вивезення бібліотечних фондів з окупованих територій у 1941–1944 рр. і формування Східної бібліотеки і Центральної бібліотеки Вищої школи у Німеччині [у співавторстві] // Пам’ятки: Археографічний щорічник. Т. 4. К., 2003. Т. 4. С. 46–69.

Архів Українського Вільного Університету в Мюнхені: попередній огляд фондів [у співавторстві] // Архіви України. 2004. № 4–6. С. 84–93. Бібліотеки Києва під час нацистської окупації України (1941–1944) // Анотований покажчик архівних документів. Документальна публікація архівних джерел [Укладач, у співавторстві]. К., 2004. С. 171–778. Дослідження з археографії та архівознавства в діяльності Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1992–2004 рр.) // Студії з архівної справи та документознавства. Т. 12. К., 2004. С. 65–73. Дослідження історії переміщення книжкової культурної спадщини України в період Другої світової війни [у співавторстві] // Бібліотеки Києва під час нацистської окупації України (1941–1944). К., 2004. С. 36–58. Кодикологічні, кодикографічні, палеографічні та археографічні дослідження Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: бібліографічний огляд 1988–2003 рр. // Спеціальні історичні дисципліни. Питання теорії та методики: У 2-х ч. – Ч. 2. – К., 2004. – С. 44–65.

Бібліотечна справа в Україні наприкінці XIX – у 10-х роках XX ст.: стан і основні напрями дослідження [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. 2005. №2. С. 3–13. Бібліотечна справа в Україні XX ст.: 1917–1931 рр. [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. 2005. №3. С. 3–16. Бібліотечна справа в Україні у XX ст.: 30-і – 50-ті роки [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. 2005. №4. С. 3–16.

Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1965–1991 [у співавторстві]. К., 2008. 373 с.

Див. також

Інститут рукопису НБУВ

Примітки

Література

Даниленко В. М. Дубровіна Любов Андріївна // Українські історики XX століття: біобібліогр. довід. Вип. 2, ч. 1 / НАН України. Інститут історії України. — К.; Л., 2003. — С. 108—109. Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна (1950 р.н.) // Джерелознавство історії України: Довідник. — К., 1998. — С. 169—170. Дубровіна Любовь Андріївна: Біогр. дов. // Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі. — К., 1999. — С. 47-48. Дубровина Любовь Андреевна: Біогр. дов. // Кто есть кто в библиотечно-информационной сфере России и СНГ: Справочник. — 4-е доп. изд. — М., 2000. — С. 110—111. Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної / [О. С. Онищенко та ін. ; упоряд.: О. С. Боляк та ін. ; ред.: О. С. Онищенко (відп. ред.), Н. Зубкова, Я. Кучмій] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ : НБУВ, 2020. - 629 с. : іл. - Текст укр., рос. - Бібліогр. в знесках. - 200 прим. - ISBN 978-966-02-9342-7 (друк. вид.). - ISBN 978-966-02-9343-4 (електрон. вид.) Онищенко О. С. Любов Андріївна Дубровіна — сучасний історик, книгознавець, джерелознавець, діяч бібліотечної та архівної справи // Бібл. вісн. — 2000. — № 5. — С. 16-26. — Список основ. пр. Л. А. Дубровіної. — С. 22-26.