Ґрегіт (іноді — Грегіт, Ґрегот або Грегот) — гора в Українських Карпатах, у масиві Покутсько-Буковинських Карпат, у межах Скибового покриву. Розташована в Косівському районі Івано-Франківської області, на захід від села Шепіт.
Опис Висота 1472 м. Вершина частково заліснена, схили стрімкі (особливо східні), кам'янисті, порослі лісом. На південний захід розташована найвища гора Покутсько-Буковинських Карпат — Ротило (1483 м), на південь — гора Габорянська (1444 м).
Ґрегіт четвертий за висотою гір Покутсько-Буковинських Карпат після г. Ротило (1483 м), г. Горде (1478 м) та г. Біла Кобила (1476 м).
Вершина та її схили, подекуди, вкриті розсипами ямненського пісковика. На деяких плитах наявні видовбані лунки, ями різної величини і форми, які, можливо, мали ритуальне та календарне призначення. Схили гори вкриті смерековими лісами, в яких трапляються рідкісні види рослин і тварин, зокрема росте сосна кедрова європейська.
Гора розташована в межах Національного природного парку «Гуцульщина».
На півночі від гори бере початок струмок Ставник, правий доплив Пістиньки. На південно-західних схилах гори бере початок потік Жолнерський.
Поблизу села Космач у 1996 році створено ландшафтний заказник місцевого значення «Грегіт» площею 310 га, який зараз є складовою НПП «Гуцульщина».
Найближчі населені пункти до г. Ґрегіт: с. Волова (близько 7 км), с. Шепіт (близько 7 км), с. Бережниця (близько 10 км), с. Космач (близько 11 км), с. Віпче (близько 11 км), смт. Верховина (близько 15 км).
Галерея
Більше зображень у відгуках Google Maps
Історія З цією місцевістю пов'язані народні легенди про карпатських опришків. За переказами, Олекса Довбуш неодноразово перебував у селі Космач, розташованому неподалік гори. Згідно з народними оповідями, саме в Космачі він загинув, а його побратими, за традиційною версією, несли тіло отамана на гору Ґрегіт.
Походження назви Багато вершин, як і Ґрегіт, вкриті ґорґанами (цикотами), або, як кажуть у цій частині Карпат — ґреготами — великими каменями-пісковиками, вкритими лишайниками салатового відтінку. Звичайно камені нерегулярної форми, не мають стабільної опори і коли на них наступати, вони цокають, ґорґочуть або ґрегочуть. Етимологічний словник української мови Я. Рудницького подає слово «ґрегіт» як термін на позначення подібних ландшафтів — кам'яних полів, осипищРудницький Я. Етимологічний словник української мови. — Т. 1. А—Ґ. — Вінніпеґ: УВАН, 1962—1972. — С. 870.. Тобто, власна назва гори Ґергіт походить від загальної назви ґрегіт.
Слово «ґрехіт» зустрічається у вірші священника і поета Маркіяна Шашкевича, який так описує минущість життя:
Городища де бували — Днесь могили ся звели, Богів храми де стояли — Ґрехіт мохи поросли. Див. також «Ґрегіт» — псевдо майора/полковника УПА Василя Анадрусяка (1915—1946) Джерела
Примітки