Карел Гадачек, або Кароль Гадачек (, ; 24 січня 1873, с. Грабовець поблизу Богородчан — 20 грудня 1914, м. Львів) — австрійський археолог чеського походження, доктор наук (1900), габілітований доктор (1903), найяскравіша постать археологічної школи Галичини кінця XIX — початку XX століття. Професор Львівського університету, перший керівник кафедри класичної археології та праісторії університету на початку її існування у 1905 році, керівник археологічних семінарів, організатор «Академічного гуртка любителів археології».
Життєпис Народився 24 січня 1873 року в с. Грабовець (нині — Івано-Франківського району, Івано-Франківської області).
Здобув освіту в початкових школах в Підгір'ї та в Богородчанах. У 1893 році завершив навчання в цісарсько-королівській гімназіїPilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914)… — S. 223. міста Станиславів.
У 1893—1897 роках вивчав класичну філологію та польську літературу в Львівському університеті під керівництвом Людвіка Цвіклінського. Додатково вів дослідження у Відні. У Віденському університеті вивчав класичну археологію, давню історію, передісторію, нумізматику та історію мистецтва. Ці студії завершив захистом докторату у 1900 році.
У наступні роки проводив дослідження в Греції, Італії та Німеччини. Після повернення до Львова у 1903 році Кароль Гадачек мешкав на вул. Супінського (нині — вул. Коцюбинського), 5. Того ж року у Львівському університеті захистив дисертацію на габілітацію і став доцентом кафедри класичної археології та передісторії; у той самий час він очолював Відділ археологічного музею Львівського університету.
У 1905 році призначений ад'юнкт-професором і став директором відділу класичної археології та передісторії в університеті Львова. У 1909 році став членом-кореспондентом Академії знань (), член Археологічного інституту у Відні (1905 р.).
У навчальному 1913—1914 році він був деканом факультету філософії. Під час австрійської експедиції брав участь у розкопках в Єгипті (1911—1913 рр.).
Одним з його учнів був Богдан ЯнушBurchard H. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/4, zeszyt 47. — S. 587. .
Залишив багату наукову спадщину: статті, монографії, археологічні розвідки та публікації їхніх результатів. Наукові здобутки його багатолітньої дослідницької роботи знайшли своє відображення у великих роботах про Михалківський скарб, Кошилівці, Переворськ.
Похований у Львові на полі № 64 Личаківського цвинтаря.
Праці Відомо про понад 50 його наукових робіт:
Nowo odkryty dyplom żołnierski z czasów Domicyana (1897) Kilka uwag o czasach prehistorycznych Galicji (1897—1898) Z badań archeologicznych w dorzeczu Bugu (1900) Ślady epoki tzw. archaiczno-mykeńskiej we wschodniej Galicyi (1901) Z badań archeologicznych w dorzeczu Dniestru (1902) Der Ohrschmuck der Griechen und Etrusken (1903) Grób Neptolemosa w Delfach (1903) Rzeźba w usługach świątyni greckiej (1903) Światowid (1904) Złote skarby michałkowskie (1904) Dział przedhistoryczny Muzeum im. Dzieduszyckich (1907) Polygnotos, pierwszy klasyk malarstwa greckiego (1908) Cmentarzysko ciałopalne koło Przeworska (1909) Kultura dorzecza Dniestru w epoce cesarstwa rzymskiego (1912) Osada przemysłowa w Koszyłowcach z epoki eneolitu (1914)
Примітки
Джерела Булик Н. М. Кароль Гадачек (1873—1914 рр.): Нові матеріали до наукового портрету // Археологічні дослідження Львівського університету. — 2005. — Вип. 8. — С. 151—157. Гадачек Карло // Державний архів Львівської области. — Фонд 26, опис 5, справа 336. Ровенко О. Професор археології із с. Грабовець // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 54—55. Топінка Є. Гадачек (Hadáček) Карел // Чехи в Галичині. Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів, 1998. — С. 24. Чорновол І. Від археології до самогубства. Кароль Гадачек // Львівська газета. — 2004. — 26 березня. Feigl Ludvík. Sto let českého života ve Lvově. — Díl první. — Lvov: Česká beseda, 1924. — S. 14. Feigl Ludvík. Sto let českého života ve Lvově. — Díl druhý. — Lvov: Česká beseda, 1925. — S. 82. Hadaczek Karol // Wielka Encyklopedia Powszechna. — T. 4. — Warszawa, 1963. — S. 520. Hadaczek Karol // Ottův slovník naučný nové doby. — Díl 2/2. — Praha, 1933. — S. 989. Lwów: Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów; Wrocław, 2001. — S. 172. Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 275. Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 223—224.
Посилання Кафедра класичної археології та праісторії Львівського університету.