Франц Ксавер Шварц (; 27 листопада 1875, Гюнцбург — 2 грудня 1947, в ув'язненні від шлункової хвороби Регенсбург) — німецький політичний та державний діяч часів Третього Рейху, завідувач фінансами НСДАП (), обергруппенфюрер СА (1933), оберстгрупенфюрер СС (1942), рейхсляйтер (1935). Один з перших членів НСДАП та СС (1922)Білет № 6.
Життєпис Ранні роки Народився в родині пекаря, закінчив середню школу у Гюнцбурзі. У 1894—1899 роках служив в Баварському гвардійському піхотному полку. 1900 року вступив на службу чиновником у муніципалітет Мюнхена.
У Першу світову війну як обмежено придатний (за віком і здоров'ям) служив в ландвері.
Після війни знову працював чиновником в Мюнхені.
Кар'єра у НСДАП
В 1922 році Шварц, який глибоко переживав поразку Німеччини у Першій світовій війні, вперше зустрів Адольфа Гітлера. Він стверджував, що з першого погляду сприйняв Гітлера як «людину долі». Одним з перших вступив в НСДАП в 1922 році; повторно вступив 27 лютого 1925 року (партійний квиток № 6). Призначений скарбником НСДАП 21 березня 1925 року. Був на цій посаді до капітуляції Німеччини в травні 1945 року.
У НСДАП мав прізвисько «Скнара».
З 1929 — депутат Мюнхенського міської ради. 13 червня 1932 року в якості почесного члена був прийнятий в СС (службове посвідчення № 38500) і відразу ж отримав звання группенфюрера. У березні 1933 — обраний депутатом рейхстагу від Франконії. 1 липня 1933 йому було присвоєно звання обергрупенфюрера СС, а 20 квітня 1942 року — оберстгруппенфюрер СС (за всю історію СС лише четверо, включаючи Шварца, мали таке звання).
Окрім високих звань і посад в НСДАП, СС та СА, Шварц також був директором Німецького мисливського музею, почесним членом Академії німецького права в Мюнхені (з 3 жовтня 1933 по 1944 рік) та головою Асоціації німецької будівельної промисловості.
Післявоєнний період Був заарештований після капітуляції Німеччини і відправлений в табір для військовополонених Ашкан у Бад-Мондорфі (Люксембург). Пізніше переведений у американський табір для інтернованих в Регенсбурзі, де союзники його довго та інтенсивно допитували. В першу чергу мова йшла про місце знаходження партійної скарбниці та пов'язаної з нею бухгалтерської звітності.
Шварц помер в ув'язненні 2 грудня 1947 року від хвороби шлунка.
У вересні 1948 року Мюнхенський апеляційний суд визнав Шварца одним із «головних злочинців».
Особисте життя В 1899 році Шварц одружився з Бертою Брегер. В них народився син Франц (1899—1960), який став бригадефюрером СС.
Звання Фельдфебель (1899) Лейтенант резерву (листопад 1914) Группенфюрер СА (9 листопада 1931) Группенфюрер СС (13 червня 1932) Обергруппенфюрер СС (1 липня 1933) Оберруппенфюрер СА (9 листопада 1933) Почесний Оберстгруппенфюрер СС (20 квітня 1942)
Нагороди оберстгруппенфюрера СС Шварца Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному — як 30%-й інвалід війни (важка хвороба шлунка). Почесний хрест ветерана війни Данцизький хрест 1-го класу Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами (5 червня 1944) — за роботу під час бомбардувань Мюнхена 24-25 квітня 1944 року. Великий хрест Ордена Святого Савви (Югославія) (№ 3275; 24 травня 1939)
Партійні нагороди Золотий партійний знак НСДАП Орден крові Медаль «За вислугу років в НСДАП» в золоті, сріблі та бронзі (25 років) Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям
Відзнаки СС Кільце «Мертва голова» Почесний кут старих бійців Почесна шпага рейхсфюрера СС
Див. також Костянтин фон Нейрат Вільгельм Фрік Альфред Хугенберг Фріц Тодт Карл Герман Франк
Посилання Picture and brief biography Генерал-Бухгалтер. Ксавьер Шварц 1933-45 (Schwarz) Франц Ксавер Нагородний документ до ордену Святого Савви на ім'я Франца Ксавера Шварца
Джерела та література Erich Stockhorst: 5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich. Arndt, Kiel, 2000, ISBN 3-88741-116-1 Hallgarten, George W. F. «Adolf Hitler and German Heavy Industry, 1931—1933», The Journal of Economic History, 1952 Orlow, Dietrich. The History of the Nazi Party: 1933—1945. University of Pittsburgh Press, 1973 Weinberg, Gerhard L. «Hitler's Private Testament of May 2, 1938», The Journal of Modern History, 1955 Константин Залесский СС. Охранные отряды НСДАП / Шварц Dieter Degreif: «Franz Xaver Schwarz. Das Reichsschatzmeisteramt der NSDAP und dessen Überlieferung im Bundesarchiv», in: Friedrich P. Kahlenberg (Hrsg.): Aus der Arbeit der Archive. Beiträge zum Archivwesen, zur Quellenkunde und zur Geschichte. Festschrift für Hans Booms, Boppard am Rhein 1989, S. 489—503. Ulf Lükemann: Der Reichsschatzmeister der NSDAP. Ein Beitrag zur inneren Parteistruktur, 1963. (Dissertation FU Berlin) Bernhard Schäfer: «Die Dienststellen der Reichsleitung der NSDAP in den Parteibauten am Münchener Königsplatz. Entstehung -Entwicklung — Strukturen — Kompetenzen», in: Julian Rosefeldt/Piero Steinle (Hrsg.): Bürokratie und Kult. Das Parteizentrum der NSDAP am Königsplatz in München, München 1995, S. 89–108. Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: . Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4, S. 603 f. Armin Nolzen: Schwarz, Franz Xaver. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 24, Duncker & Humblot, Berlin 2010, ISBN 978-3-428-11205-0, S. 3–5 (Digitalisat). Baldur von Schirach: «Franz Xaver Schwarz», in: Ders. Pioniere des Dritten Reiches, 1933, S. 204—206.
Примітки
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху