Горст Німак (; 10 березня 1909, Ганновер — 7 квітня 1992, Целле, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1945) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944). У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, бригадний генерал Резерву (1959).

Біографія 1 квітня 1927 року поступив на службу в 18-й кінний полк. В 1933 році очолив відділ Ганноверського кавалерійського училища. Був активним кінним спортсменом. З 1936 року — викладач кавалерійської шокли, з 1938 року — керівник шкільних конюшень.

З 1 жовтня 1939 року — командир 3-го ескадрону 5-го розвідувального батальйону, з 1 квітня 1940 року — командир батальйону. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. Восени 1941 року відкликаний з фронту і 1 жовтня призначений начальником кавалерійської групи училища рухомих військ у Потсдамі. З 1 березня 1943 року — командир 23-го моторизованого полку, відновленого замість полку з аналогічним номером, знищеного в Сталінграді. З 15 жовтня 1943 року — командир танкового фузілерного полку «Велика Німеччина». 24 серпня 1944 року важко контужений і відправлений на лікування в Берлін. переніс декілька операцій і дивом вижив, втратив ліву руку.

З 15 січня 1945 року — командир навчальної танкової дивізії, з якою 10 березня відійшов за Рейн. Вів бої в Рурському котлі, де 3 квітня був важко поранений. До кінця війни залишався у шпиталі, де був заарештований британською військовою владою. Після закінчення війни займався кінним спортом. З 1952 року — віце-президент Німецького олімпійського комітету з кінного спорту. З 1954 року — президент Товариства кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста. Після створення бундесверу зарахований до його складу бригадним генерал танкових військ.

Нагороди

Німецький кінний знак в золоті (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) Залізний хрест 2-го класу (17 травня 1940) 1-го класу (12 червня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами лицарський хрест (13 липня 1940) — за заслуги у боях на Марні. дубове листя (№30; 10 серпня 1941) — за заслуги у боях в районі Орла. мечі (№69; 4 червня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт (6 липня 1944) Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (3 липня 1941) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Нагрудний знак «За поранення» в золоті (7 квітня 1945) Орден військових заслуг (Іспанія), великий хрест (22 травня 1953) — за заслуги перед іспано-німецьким кінноспортивним товариством. Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (1969) Німецький кінний хрест в золоті (1969) Почесний золотий знак з олімпійськими кільцями Німецької федерації кінного спорту Почесний президент Німецької федерації кінного спорту Орден «За заслуги перед землею Нижня Саксонія», великий хрест заслуг (1977) Почесна медаль міста Парижа (29 квітня 1985)

Див. також Карл Айбль Вольфганг Кречмар Гіацинт граф фон Штрахвітц Фрідріх Шульц Йозеф Вурмгеллер Фріц фон Шольц

Бібліографія

Studien über die Gangarten von Pferden. Deutsche Richtervereinigung für Pferdeleistungsprüfungen, 1965

Література Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.613-614 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3. Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3. Franz Kurowski: Generalmajor Horst Niemack – Vom Reiteroffizier zum Panzergeneral, Verlagshaus Würzburg-Flechsig (2015), ISBN 978-3881897853 Handbuch der Bundeswehr und der Verteidigungsindustrie 1987/88, Bernard & Graefe, Koblenz 1988 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 570, ISBN 978-3-938845-17-2 Gordon Williamson, Malcolm McGregor: German Commanders of World War II. S. 49. Dermot Bradley: Die Generale und Admirale der Bundeswehr. Band 3. Laegeler - Quiel. Biblio-Verlag, Bissendorf 2005, ISBN 3-7648-2382-8, S. 384,385. Oliver von Wrochem: Erich von Manstein: Vernichtungskrieg und Geschichtspolitik. Krieg in der Geschichte, Vol. 27, Schöningh, 2006, S. 316.

Посилання

Niemack, Horst Niemack, Horst  — нагороди генерал-майора Німака

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху

Примітки