Єгор Едуардович Дріянський (*5 травня 1812, с. Кошари, Конотопський район, Сумська область — †10 січня 1873, Москва) — український російськомовний письменник.
Біографія
Народився у козацькому селі Кошари колишньої Голінської сотні Прилуцького полку (нині Сумської області). У 1829—1831 роках навчався в Ніжинській гімназії вищих наук. Український побут, в якому виріс майбутній письменник, потяг до «малоросійської» творчості Миколи Гоголя стали визначальними у його творчості. Щоправда, всю літературну кар'єру Дріянський робив поза Україною — переважно у Москві. Там же вийшов його перший твір з українського побуту — повість «Одарка Квочка» (1850, журнал «Московитянин»). Ця публікація відкрила для нього двері однойменного гуртка, який гуртувався коло особи драматурга Олександра Островського. З 1850 року Дріянського та Островського пов'язувала щира дружба, хоча останній не раз нарікав на складність українського характеру Дріянського.
Фактично на замовлення Островського Дріянський написав п'єсу з провінційного життя «Комедія в комедії» (1855). Її схвально оцінила критика, відзначивши достовірність етнографічного матеріалу і природність характерів.
Дріянський намагався працювати у різних жанрах. Він автор повістей «Квартет» (1858), «Амазонка» (1860), детектив «Ізумруд Сердоліковим» (1863), автобіографічна повість «Цукерка» (1863), роман «Туз» (1867), в якому розповідається про життя міського купецтва, мисливська повість «Записки шелкотравчатого» (1857).
Критики наполягають: Дріянському притаманні самобутність і творча самостійність. Так, у комедії «Бог не видасть, свиня не з'їсть» (1872) автор у в українському бароковому стилі критикує підступність і захланність людської природи. На жаль, зануреність у московське літературне середовище не дало змоги автору піднятися над ідеями «загальноросійськості» його роботи і попрацювати у царині питомо української літератури. Однак характер, образи та стилістика творчості автора вповні виказують українське коріння, яке дають право критикам вміщувати його в курс української літератури XIX століття.
Помер у крайній бідності 10 січня 1873 р. Перед його смертю про Дріянського клопотався Олександр Отсровський перед своїм рідним братом — міністром Російської імперії:
Похований у Москві за сприяння давнього друга-росіянина Олександра Островського.
Джерела
Альманах «Охотничьи просторы», 1957, № 8, 1958, № 9,10 (в № 8 ст. Ник. Сирнова «„О Записках мелкотравчатого“ и их авторе»). Григорьев Аполлон. Обозрение наличных литературных деятелей. — «Москвитянин», 1855, т. 4, № 15—16. Курас І. Ф. Провідники духовності в Україні. Бібліотека українських підручників.
Примітки