Золотоніська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії із волосним правлінням у повітовому місті Золотоноша.
Станом на 1885 рік складалася з 28 поселень, 21 сільська громада. Населення — 12200 осіб (5909 чоловічої статі та 6291 — жіночої), 2090 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 12318 7266 Приватної власності 14115 5508 Казенної власності 331 — Іншої власності 306 142 Загалом 27070 12916+
Основні поселення волості станом на 1885: Антипівка (Слюзгіна Слобідка) — колишнє державне село при річці Золотоноша, 1873 особи, 322 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 2 водяних і 21 вітряний млини, 3 маслобійних заводи. Домантове — колишнє державне та власницьке містечко при річці Супій, 1808 осіб, 399 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих двори, лавка, 2 водяних і 10 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи, базари по неділях. Ковтуни — колишнє державне та власницьке село при річці Золотоноша, 751 особа, 130 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи. Коробівка — колишнє державне та власницьке село при річці Золотоноша, 1700 осіб, 252 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 23 вітряних млини, 4 маслобійних заводи. Липівське — колишнє державне та власницьке село при річці Кишманка, 626 осіб, 120 дворів, православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини, 2 маслобійних заводи. Мицалівка — колишнє державне та власницьке село при річці Золотоноша, 800 осіб, 145 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і 9 вітряних млинів, маслобійний, цегельний і винокурний заводи. Вільхи — колишнє власницьке село при річці Золотоноша, 340 осіб, 71 двір, православна церква, 2 вітряних млини.
Старшинами волості були: 1900—1907 роках козак Захарій Васильович Лазоренко,,; 1913 року козак Іван Куниця; 1915 року Тимофій Іванович Ілляшенко.
Джерела
Примітки