Пентекост

Пентекост () — острів в архіпелазі Нові Гебриди, в Тихому океані. Є частиною Республіки Вануату. Адміністративно входить до складу провінції Пенама.

Географія

Острів Пентекост розташований у центральній частині архіпелагу Нові Гебриди в Тихому океані, між островом Маево на півночі, островом Амбрим на півдні, й островом Оба на північному заході. Столиця Вануату, місто Порт-Віла, розташована за 190 км на південь від острова. Найближчий материк, Австралія, розташований приблизно за 1200 кмUN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Острови Вануату. . Як і інші острови архіпелагу, Пентекост має вулканічне походження. Площа Пентекосту становить 490,5 км². Найвища точка острова — гора Вулмат (947 м)John Search. Острів Пентекост. .

Пентекост — гірський острів, вкритий густою рослинністю. Довжина із півночі на південь становить близько 63 км, ширина — 12 км. Гірська мережа, що пролягає через весь острів, розділяє Пентекост на дві частини: східне узбережжя зі значною кількістю опадів та західне узбережжя з більш помірним кліматомVanuatu Paradise. Острів Пентекост. . Прибережні рівнини, якими протікають невеликі річки, слугують ідеальним місцем для плантацій і пасовищ.

Клімат на острові вологий тропічний. Середня річна кількість опадів перевищує 3000 мм. На Пентекості часто вирують циклони та землетруси.

Історія Острів Пентекост було відкрито французьким мореплавцем Луї Антуаном де Бугенвілем 22 травня 1768 року. Назва, яка з англійської перекладається як «П'ятидесятниця», була надана острову англійським мандрівником Джеймсом Куком 1774 року на честь християнського свята, в день якого він пропливав повз Пентекост.

Наприкінці XIX століття на Пентекост було відряджено кількох англіканських місіонерівTufala Gavman. Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. — Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. — Стор. 18.. На початку XX століття на острові почали свою місіонерську діяльність представники Церкви ХристаTufala Gavman. Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. — Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. — Стор. 19..

У березні 1906 року Пентекост, як і інші острови Нових Гебрид, стали спільним володінням Франції та Британії, тобто архіпелаг набув статусу англо-французького кондомініумуTufala Gavman. Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. — Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. — Стор. 23..

30 червня 1980 року Нові Гебриди здобули незалежність від великої Британії та Франції, й острів Пентекост став територією Республіки Вануату.

Населення 2009 року чисельність населення Пентекосту становила 16 843 чоловіки. Найбільші поселення Пентекосту розташовані на західному узбережжі острова, хоч частина населення проживає у внутрішніх районах. Головними поселеннями на західному березі є Лаоне (), Лолтонг (), Бватнапне (), Мелсісі (), Вану (), Баравет (), Лонороре (), Хотвата (), Панас (), Валі (), Пангі () й Салап (). У багатьох поселеннях є поштові відділення й філії банків.

Східне узбережжя Пентекосту є важкодоступним місцем, тому там проживає дуже мало людей. Найбільшими поселеннями на сході є Ранвас (), Бунлап (), Ранон () і Ванрасіні ().

Село Лаоне на півночі Пентекосту є батьківщиною Волтера Ліні, який привів Вануату до незалежності 1980 року.

Основними мовами спілкування на острові є біслама, французька й англійська, хоч також використовуються місцеві мови: абма (4500 носіїв 1983 року; поширено в центральній частині острова), са (1800 носіїв 1983 року; поширено у південній частині острова), секе (300 носіїв 1983 року; поширено в центральній частині острова), сова (20 носіїв 1971 року; поширено в центральній частині острова), хано (7000 носіїв 1991 року; поширено в північній частині Пентекосту й у південній частині Маево)Etnologue. Мови Вануату..

Місцевий уклад та економіка На Пентекості немає крупних міст. Більша частина населення острова проживає у невеликих селах та займається сільським господарством. Основним сільськогосподарським продуктом Пентекосту є таро. Для місцевих потреб також вирощуються маніок, ямс, банани, кокосові пальми, папая, сизігіум, цитруси, цукрова тростина, какао, манго, ананаси та деякі європейські овочі. У селах розводять свиней, курей, рогату худобу. Традиційно з острова експортується копра, однак останнім часом основним експортним товаром є корінь кави.

Острів Пентекост — батьківщина екстремальних вануатських стрибків на мотузці, які виникли з місцевого ритуалу під назвою нагхол. Щороку восени чоловіки острова стрибають з високих веж, прив'язавши ноги до виноградної лози. На думку місцевих жителів, це гарантує гарний врожай ямсу. Останнім часом це і непогане джерело прибутків для острів'ян: туристи сплачують великі гроші, щоб побачити це видовище.

Транспорт На Пентекості є дві злітно-посадкові смуги: в Лонороре () на південному заході острова і в Сара () на півночі. Повз острів часто проходять суховантажні судна. З півночі на південний захід тягнеться ґрунтова дорога. Дорога також поєднує поселення Салап на південному сході Пентекосту й Ранвас.

Примітки

Посилання Мови Пентекосту Мова апма Культура кави на острові Птахи острова Пентекост