Ойген Герцог (, 14 квітня 1875, Відень — 17 грудня 1928, Чернівці) — австрійський мовознавець, фахівець з романської філології.
Біографія Вивчав романську філологію у Вільгельма Маєра-Любке. Був приват-доцентом Віденського університету. З 1911 року як наступник Матіаса Фрідвагнера обіймав посаду професора романської філології Чернівецького університету. Старший брат хіміка Ренігальда Олівера Герцога.
Праці Untersuchungen zu Macé de la Charité’s altfranzösischer Übersetzung des Alten Testamentes, Wien 1900 Materialien zu einer neuprovençalischen Syntax, Wien 1900 Streitfragen der romanischen Philologie. Bändchen 1. Die Lautgesetzfrage : Zur französischen Lautgeschichte, Halle a.S. 1904 Neufranzösische Dialekttexte, Leipzig 1906, 1914 Das -to-Partizip im Altromanischen. Ein Beitrag zur Lehre vom syntaktischen Wandel, in: Prinzipienfragen der romanischen Sprachwissenschaft. Festschrift Wilhelm Meyer-Lübke, Halle 1910, S. 76-186 Französische Phonogrammstudien, Wien 1912 Historische Sprachlehre des Neufranzösischen : T. 1. Einleitung. Lautlehre, Heidelberg 1913 Lehrbuch der rumänischen Sprache. Anfangsgründe, Czernowitz 1919, 2. Auflage 1920 (у співавторстві з Sextil Puşcariu)
Література Некролог у Revista Filologică (Cernăuţi) 2, 1928/29, S. 232–245 (Neue Deutsche Biographie 8, 1969, S. 740)