Гофрокартон — пакувальний матеріал, що використовується у промисловості та характеризується малою вагою, дешевизною й високими фізичними параметрами. Є одним з найпоширеніших у світі пакувальних матеріалів.

Історія

1844 року німець Генріх Вельтер навчився отримувати целюлозу з деревної маси та розробив технологію виробництва паперу. 1871 року Американець Альберт Джонс вперше застосував для захисту скляних пляшок гофровані шари паперу. Використаний Джонсом гофропродукт можна назвати предком гофрокартону. У 1874 році створена перша машина для вироблення великої кількості гофрованого картону і в тому ж році Олівер Лонг удосконалив матеріал Альберта Джонса, винайшовши тришаровий гофрокартон з облицювальними шарами з обох сторін. 1879 року Роберт Гейр використав заточені штампи для розрізання картону (вирубки деталей потрібної форми). Тупими штампами спростив формування рівного згину (біговка). Так відбулося народження картонної коробки. 1881 року перший патент на гофрокартон отримав Олівер Лонг - за спосіб виробництва шарового гофрокартону. Роком пізніше його співвітчизник Роберт Томпсон отримує патентПатент США №479999 на тришаровий гофрокартон. 1897 року — коробки з гофрокартону. Для того, щоб виготовити першу коробку з гофрокартону, інженерам потрібно було розробити технологію приклеювання плоских шарів паперу до кожної сторони гофрованого шару. Використання технології складання коробок з гофрокартону, винайденої Гейром в 1879 року, відкрило новий ринок для гофроупаковки. 1899 року службовець фірми «Томпсон і Норріс» Лоренс Луїс Дуерден зареєстрував патент США № 620756Патент США №620756 про виробничий процес. Він використовував нагрівальний стіл, довгу транспортувальну стрічку та клей. Наприкінці XIX ст. Німецькі фірми почали виробляти гофроагрегати. Густав Ліску та Оскар Сперлінг створюють фірму «Лейпцизький машинобудівний завод і гофрокартонна фабрика Спеллінга»

Особливості Особливістю виробництва гофрокартону є можливість використовувати папір і картон, одержані з макулатури, що позитивно з точки зору економії ресурсів і захисту довкілля. Недоліком гофрокартону є його низька вологостійкість.

Гофрокартон складається, як правило, з трьох шарів: двох плоских шарів картону (топлайнери) і одного шару паперу між ними, що має хвилеподібну (гофровану) форму (флютинг). Така композиція шарів робить гофрокартон, незважаючи на характеристики його компонентів, особливо жорстким, що володіє опором як у напрямку, перпендикулярному площині картону, так і в напрямках вздовж площин. Для подальшого поліпшення фізичних властивостей упаковки з гофрокартону застосовуються п'яти- і семишаровий гофрокартон — матеріал, при якому шари картону та паперу чергуються один за іншим. Розміри, якість та інші параметри упаковки з гофрокартону встановлюються галузевими стандартами, є також певні вимоги до процесу виробництва.

Види гофрокартону Гофрокартон класифікується на безліч видів за наступними критеріями: Кількість шарів: двошаровий — що складається з одного плоского та одного гофрованого шарів; тришаровий — що складається з двох шарів плоских та одного гофрованого шарів; п'ятишаровий — що складається з трьох плоских та двох гофрованих шарів; семишаровий — що складається з гофрованих та чотири плоских шарів. Тип хвилі (гофри): A, B, C, E; Кольорове оформлення лайнера: бурий; білений. Клас застосовуваних матеріалів.

Маркування Марки картону відрізняються абсолютним опором продавлювання (МПа), питомим опором розриву з додатком руйнівного зусилля вздовж гофри (кН / м), опором торцевого стиснення гофри (кН/м).

Тип гофри Найменування гофри Крок гофри, мм Висота гофри, ммЕМікрогофра3,2—3,61,1—1,6ВДрібна 4,5—6,4 2,2—3,2ССередня 6,5—8,0 2,2—4,4АВелика 8,5—9,5 4,4—5,5

Мікрогофрокартон Тришаровий гофрований картон — це мікрогофрокартон, з товщиною 1,5—1,8 мм. Мікрогофрокартон такої товщини має нижчу міцність, використовується для дрібніших конструкцій. Мікрогофрокартон має нижчі амортизувальні властивості в порівнянні з гофрокартоном. Позначається літерою «Е».

Двошаровий гофрокартон Позначається літерою «Д», складається з одного плоского і одного гофрованого шарів. Є єдиним різновидом гофрованого картону, який поставляється в рулонах.

Тришаровий гофрокартон Найпоширеніший вид, позначається літерою «Т». Складається з двох лайнерів і одного гофрованого шару. Застосовується практично для всіх видів упаковок.

П'ятишаровий гофрокартон Літерою «П» позначається п'ятишаровий гофрокартон, що складається з трьох плоских та двох гофрованих шарів. Використовується для міцної багаторазової упаковки а також для великогабаритних упаковок.

Семишаровий гофрокартон Досить рідкісний, але надміцний гофрокартон, який позначається літерою «С». Тара, зроблена з нього, може витримувати величезну вагу (до 2 тонн).

Гофрований картон виготовляється згідно ГОСТ 7376.

Переваги гофрокартону Основні переваги тари з гофрокартону: низька вартість; надійний захист продукції: здатність протистояти ударним навантаженням; здатність витримувати локальні удари типу проколу (пробою); опір проникненню вологи; збереження форми при вібраційних впливах; опір торцевому та площинному стисненню; здатність витримувати падіння з певної висоти. широкий ряд типорозмірів та конструкцій; висока технологічність виготовлення із застосуванням високоавтоматизованого обладнання; можливість високоякісного оформлення з використанням різних технологій друку та оздоблення; використання в рекламних цілях; здатність трансформуватися з утворенням додаткової торговельної площі; легкість транспортування (наприклад, маса піддонів з гофрокартону становить всього 4 кг); легкість складування; висока технологічність та легкість складання та наповнення продукцією, можливість відкриття упаковки для контролю товару без її пошкодження; можливість повторної переробки, здатність до природного саморуйнування. Мікрогофрокартон хоча й не відрізняється великою міцністю, але з його допомогою можна експериментувати із формами та розмірами упаковки. Саме тому мікрогофру найчастіше використовують у подарунковому пакуванні та у креативному пакуванні товарів.

Див. також

Тара

Галерея