Двадцять п'ята поправка до Конституції США () набрала чинності 10 лютого 1967 року. Вона визначала порядок передачі обов'язків президента у разі дострокового припинення його повноважень (здебільшого — загибелі або убивства). Згідно з двадцять п'ятою поправкою президентом у таких випадках стає віцепрезидент.
Історія Початковий текст Конституції США щодо того, у якому порядку відбувається заміна віцепрезидентом президента у разі дострокового припинення його повноважень, був сформульований неточно. Там йшлося тільки про те, що у випадку відсторонення президента від посади або його смерті чи визнання недієздатним повноваження переходять до віцепрезидента. В такому випадку залишалися дві можливості трактування: віцепрезидент стає президентом і віцепрезидент стає виконувачем обов'язків президента. Перший прецедент такого роду відбувся 1841 року після смерті Вільяма Генрі Гаррісона. Його мав замінити віцепрезидент Джон Тайлер, від якого частина політиків США зажадала прийняття лише посади виконувача обов'язків президентаChitwood, Oliver. John Tyler: Champion of the Old South. American Political Biography Press, 1990, ст. 206. Тайлер відмовився підписувати відповідні документи і, попри численні заперечення, склав присягу президентаJohn Tyler, Tenth Vice President (1841) . Ця подія увійшла в американську історіографію як «Прецедент Тайлера». Така практика склалася і надалі, хоча іноді вона викликала заперечення.
Також, хоча Конституція передбачала можливість визнання президента недієздатним і переходу у такому разі повноважень до віцепрезидента, не було прописано, хто має право визнавати главу держави недієздатним. Наприклад, після інсульту президента Вільсона він не міг виконувати свої обов'язки і був повністю ізольований від них. Залишається невідомим, хто у 1919—1921 реально виконував обов'язки президента (вважається, що це була перша леді і президентські радники), але офіційно посада залишалася за нимThe Constitution And Democracy .
Шістнадцять разів посада віцепрезидента залишалася вакантною через смерть або відставку президента чи віцепрезидента. Іноді посада була вакантною цілий президентський термін, чотири роки.
У 1960-х двічі пропонувалися зміни, які б закріпили усталену традицію, але вперше пропозиція була відхилена. Друга увінчалася успіхом, і у 1965 році парламент країни прийняв поправку. Згодом вона була ратифікована майже всіма штатами, які на той момент були членами федерації (досі не ратифікували поправку Північна Дакота, Джорджія та Південна Кароліна)Ratification of Constitutional Amendments .
Текст поправки
Примітки
Посилання amendment25.com — сайт, присвячений Двадцять п'ятій поправці