Л-3 «Фрунзенець» (у джерелах зустрічаються варіанти «Фрунзевець», «Фрунзовец») — радянський дизель-електричний мінно-торпедний підводний човен часів Другої світової війни, третій човен типу «Ленінець», серії II. Інші назви: з 21 листопада 1931 р. — «Більшовик» з 15 вересня 1934 р. — «Фрунзевець» з 1936 р. — Л-3 з 9 червня 1949 р. — Б-З з 30 травня 1956 р. — СТЖ-25 з 27 грудня 1956 р. — УТС-28

9 червня 1949 Л-3 отримав позначення «Б-3». 17 серпня 1953 виведена з бойового складу флоту і перекваліфікована в навчальний підводний човен. 21 травня 1956 переформований в навчально-тренувальну станцію по боротьбі за живучість «УТС-28».

Історія Човен був закладений 6 вересня 1929 року на Балтійському заводі № 189 у Ленінграді, заводський номер 197, спущений на воду 8 липня 1931 року і 5 листопада 1933 року увійшов до складу Балтійського флоту. З 1939 року по 24 лютого 1941 рік пройшов модернізацію і капітальний ремонт. У роки Німецько-радянської війни «Л-3» здійснив 8 походів (7 бойових), виконав 16 торпедних атак з пуском 46 торпед, виконав 12 (11) встановлень мін. Потопив торпедами 2 кораблі супротивника (10743 брт). На поставлених мінах загинуло не менше 5 судів (11708 брт) і пошкоджено не менше 1 судна. «Л-3» неодноразово підривався під час бойових походів на мінах, але кожен раз підводний човен вдавалося врятувати.

За роки Німецько-радянської війни 423 члени екіпажу «Л-3» були нагороджені орденами і медалями. Рубка «Л-3» експонується у Парку Перемоги на Поклонній горі в Москві. Рубка спочатку була встановлена ​​біля штабу 22-ї бригади підплава в м. Лієпаї, після виводу російської армії з Латвії була вивезена і, в 1995 році, встановлена ​​на Поклонній горі в Москві. За кількістю потоплених суден під час німецько-радянської війни «Л-3» посідає 1-е місце в радянському ВМФ, хоча за сумарним тоннажем він поступається підводному човну С-13 з 44,1 тис. брт.

Участь у Другій світовій війні

Капітан Грищенко П. Д. 22 червня 1941 «Л-3» зустріла під командуванням капітана 3 рангу (згодом капітана 2 рангу) Петра Денисовича Грищенко. Бойові походи: 22 червня-9 липня 1941 Лібава — підходи до Мемеля — Таллінн 15 липня — 31 липня 1941 Таллін — Данцигська бухта — Таллінн 30 вересня — 30 жовтня 1941 Кронштадт — о. Готланд — Кронштадт 9 серпня — 10 вересня 1942 Кронштадт — південна частина Балтійського моря — Кронштадт (в поході брав участь письменник А. І. Зонін) 27 жовтня — 18 листопада 1942 Кронштадт — Балтійське море через Фінські шхери — Лавенсаарі: 4 липня, при переході з бухти Кіхелькона в Тригей, човен був безрезультатно атакований німецьким підводним човном U-145. 28 липня отримав значні пошкодження в результаті атаки німецьких катерів-тральщиків. 6 вересня 1942 підірвався на міні, до бази дійшов. 30 жовтня 1942 підірвався на антенній міні, продовжив похід. 13 листопада 1942 потрапив під таранний удар транспорту, позбувся перископа, повернувся на базу. 1 березня 1943 човну присвоєно звання «Гвардійський».

13 листопада 1942 року «Л-3» виявив конвой, що складався з чотирьох транспортів в супроводі тральщиків, підводний човен спочатку маневрував для виходу в атаку на найбільший транспорт. Через швидке погіршення видимості прийнято рішення маневрувати за даними гідроакустики. Однак «Л-3» потрапив в середину конвою, внаслідок чого стало важко визначити точні координати цілі через оточуючих з усіх боків шумів інших транспортів. Було прийнято рішення підсплисти на один метр з безпечної глибини 10,5 метра на перископну 9,5 метра і визначити координати цілі в перископ. Після підняття перископа сталося зіткнення з одним із транспортів, який в цей час проходив над підводним човном. У підсумку, незважаючи на зіткнення, субмарина помічена не була. Від удару тумба огорожі була нахилена на правий борт на 30 градусів, командирський перископ був зігнутий вправо на 90 градусів і розгорнуто в корму на 135 градусів, антени лівого борту були зірвані. 18 листопада підводний човен самостійно повернувся на базу. Дії Грищенко були визнані грамотними, правильними і виключно корисними, оскільки цим вперше в підводній війні на Балтиці була доведена можливість безперископної атаки за одними даними приладів гідроакустики. При цьому наголошувалося, що командиру, для її успішного завершення, слід було б обрати дещо більшу глибину занурення.

Капітан Коновалов В. К.

9 березня 1943 командиром був призначений капітан-лейтенант Володимир Костянтинович Коновалов (Вульф Калманович Коновалов). Командував човном до 9 травня 1945 року. З 1944 року, після укладення перемир'я з Фінляндією, човен базувався на Ханко. Бойові походи: 1 жовтня — 16 листопада 1944 Ханко — південно-східна частина Балтійського моря — Турку 2 січня — 8 лютого 1945 23 березня — 25 квітня 1945 Турку — південна частина Балтійського моря (Данцигська бухта) — Турку У ніч з 16 на 17 квітня 1945 «Л-3», перебуваючи на патрулюванні біля входу в Данцигській бухті, виявив транспорт (було заявлено про наявність транспорту і 2-ох кораблів охорони), котрим виявився теплохід «Гойя» з біженцями на борту. Підводний човен переслідував транспорт в надводному положенні, оскільки підводна швидкість ходу була недостатня. В 23:52 по теплоході було випущено 2 торпеди, обидві влучили. «Гойя» затонув через 7 хвилин. Загинуло від 6 до 7 тис. осіб, переважно жінок і дітей (точна кількість людей, які знаходилися на борту залишилася невідомою). Було врятовано тільки 185 осіб. Потоплення «Гойї» і на даний час посідає друге місце у списку найбільших морських катастроф, за кількістю жертв, після потоплення лайнера «Вільгельм Густлоф».

Період 1941–1942 років описаний за даними командира Л-3, капітана 1 рангу кандидата військово-морських наук Петра Денисовича Грищенко: 1) Грищенко П. Д. Мої друзі підводники. Л., 1966; 2) Грищенко П. Д. Сіль служби. Л., 1979; 3) Грищенко П. Д. Сутичка під водою. М., 1983) і письменника Олександра Ілліча Зоніна: 1) Зонін А. І Похід підводного човна під командуванням капітана 2-го рангу Грищенко. Л., 1942; 2) Зонін А. І Дві тисячі миль під водою. М. — Л., 1944; 3) Зонін А. І Сторінки похідного щоденника. Бойове плавання на підводному човні Л-З у серпні-вересні 1942 р. СПб., 1981). Період 1944—1945 описаний з особистих щоденників штурмана підводного човна «Л-3» капітана першого рангу Павлова Івана Григоровича.

Торпедні атаки Дата Мета / Водотоннажність Умови залпу Офіційно зараховано Підтверджений результат 1942 18 серпня 1942 «CFLiljevalch», 5513 брт з підводного положення 2 торпеди з 10 кбт потоплений 26 серпня 1942 3 транспорти з надводного положення 4 торпеди з 12-15 кбт потоплені 2 транспорту (8000 БРТ, 2600 брт) промах 1 вересня 1942 конвой 8 транспортів, есмінець з підводного положення 2 торпеди з 10 кбт потоплений есмінець, 1600 т промах з підводного положення 4 торпеди з 15 кбт потоплений транспорт, пошкоджений транспорт промах 6 листопада 1942 міноносець з підводного положення 2 торпеди з 4,5 кбт промах 1944 15 жовтня 1944 транспорт з надводного положення 3 торпеди з 2 кбт потоплений транспорт не встановлено[Подводная война на Балтике. 1939—1945 / Евгений Чирва.-М.: Яуза, Эксмо, 2009.] 25 жовтня 1944 з підводного положення 3 торпеди з 10 кбт промах 26 жовтня 1944 2 транспорти, сторожовик, 2 катери з підводного положення 2 торпеди з 7 кбт потоплений сторожовий корабель промах 1945 31 січня 1945 транспорт, сторожовик, катери з надводного положення 3 торпеди з 9 кбт потоплений транспорт не встановлено 2 транспорти, сторожовик з надводного положення 3 торпеди з 8 кбт промах з надводного положення 3 торпеди з 8 кбт промах 4 лютого 1945 есмінець, 2 міноносці з підводного положення 3 торпеди з 10 кбт промах 17 квітня 1945 «Гойя», 5230 брт з надводного положення 3 торпеди з 8 кбт потоплений теплохід з біженцями, близько 7000 загиблих 19 квітня 1945 транспорт, десантні суду з надводного положення 3 торпеди з 12 кбт промах з надводного положення 3 торпеди з 10 кбт потоплена плавуча батарея промах 21 квітня 1945 4 транспорту, 3 сторожовика, 4 катери з підводного положення 3 торпеди з 10 кбт промах Разом 16 торпедних атак, підтверджено потоплення 2 суден, 10743 брт, результативність ще двох атак не встановлена.

Виставлення мін Дата Район Кількість і розстановка мін 1941 27 червня 1941 підходи до Клайпеді 20 мін, 4 банки по 5 19 липня 1941 данцигська бухта 20 мін, 2 банки, 3 і 17 1942 25 серпня 1942 на захід від о. Борнхольм 7 мін, 2 банки, 6 і 1 26 серпня 1942 на захід від о. Борнхольм 13 мін, 2 банки, 9 і 4 2 листопада 1942 біля о. Уте 10 мін, в лінію 5 листопада 1942 підходи до Вентспілса 7 мін, в лінію 13 листопада 1942 підходи до Вентспілса 3 міни, в лінію 1944 11 жовтня 1944 в о. Борнхольм 20 мін, в лінію 1945 26 січня 1945 підходи до Вентспілса 10 мін, 2 банки, 1 і 9 2 лютого 1945 на захід від м. Брюстерорт 2 міни, в лінію 28 березня 1945 біля п-ва Хель. 20 мін, 2 банки, 10 і 10 Сумарно 11 мінних постановок, виставлено 132 міни.

Результати встановлення мін 08.10.1941 р. тральщик «Hunter» (300 брт) 23.11.1941 р. транспорт «Поллукс» (3161 БРТ) 26.11.1941 р. теплохід «Engerau» (1142 БРТ) 28.11.1941 р. транспорт «Henny» (764 брт). Загинув 19.11.41 на мінах німецького оборонного загородження. 25.09.1942 р. шхуна «Franz Bohmke» (колишній голландський «Vledderveen», 210 брт). Піднята. 7.1943 повернена в дію. ? .09.1942 Р. транспорт (2600 БРТ) *? .09.1942 Р. транспорт (2600 БРТ) 17.11.1942 р. транспорт «Hindenburg» (7880 БРТ). Затонув 19.11.1942. Загинуло 1000—2000 радянських військовополонених 09.12.1942 р. транспорт «Остланд» (2152 БРТ) ? .12.1942 Р. транспорт «Вольфрам» (3648 БРТ) 14.01.1943 р. транспорт «Марі Фердинанд» (1757 БРТ). Малоймовірно. 06.02.1943 р. німецький транспорт «Grundsee» (866 брт). Імовірно. 30.03.1943 р. підводний човен «U-416» (769 брт). На британської авіаційної магнітної міні. ? .10.1944 Р. транспорт (2600 БРТ) *? .11.1944 Р. транспорт «Шпресуфер» (2600 БРТ) 20.11.1944 р. міноносець «T34» (1600 БРТ). На британської авіаційної донної міни. ? .11.1944 Р. сторожовий корабель Vs-53. Імовірно. 29.01.1945 р. транспорт «Henry Lütgens» (1141 БРТ). Імовірно. Також є ймовірність, що міни виставлені радянськими ВПС. 23.03.1945 р. тральщик «М-3138» (300 брт). Міни виставлені радянськими ВПС. 30.03.1945 р. транспорт «Jersbek» (2804 БРТ). Малоймовірно. Підірвалися і отримали пошкодження: 14.11.1944 р. німецьке навчальне судно «Albert Leo Schlageter» (1634 БРТ) і 07.02.1945 р. німецький криголам «Pollux» (4191 БРТ)

«Енциклопедія радянських підводних човнів 1941—1945» згадує про 5 (ймовірно) загиблих суден (11708 брт) і 1 пошкодженого: 28.08.42 парусно-моторна шхуна «Walter» (177 брт) 25.09.42 парусно-моторна шхуна «Franz Bohmke» (210 брт) 17.11.42 транспорт «Hindenburg» (7880 БРТ), 1000 військовополонених, 36 автомашин та ін Пошкоджено, затонув 19.11 під час буксирування. 06.02.43 транспорт «Grundsee» (666 брт), вантаж вугілля 14.11.44 навчальне судно «Albert Leo Schlageter» (1634 БРТ). Пошкоджено. 29.01.45 транспорт «Henry Lutgens» (1141 БРТ)

Див. також Підводний човен Підводні човни атомні за типами і країнами Дизельні підводні човни (за типами і країнами) Найбільші морські катастрофи XX століття

Примітки

Посилання town.ural.ru// Л-3 «Фрунзовец» Российский подводный флот Энциклопедия отечественного подводного флота http://www.morflot.tsi.ru/ U-416 / Submarine L-3 Фото рубки Л-3 карта: Боевой путь гвардейской п/л Л-3 «Фрунзевец»

Література Широкорад А. Б. «Корабли и катера ВМФ СССР 1939—1945гг.», Харвест, Минск, 2002г. Бережной С. С. «Корабли и суда ВМФ СССР 1928—1945гг.», Военное издательство, Москва, 1988г. Платонов А. В. «Советские боевые корабли 1941—1945гг.», ч.3, Альманах «Цитадель», Санкт-Петербург, 1998г. Морозов М. Э. «Подводные лодки ВМФ СССР в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.», ч.2, Стратегия КМ, 2003г. Дмитриев В. И. «Советское подводное кораблестроение», Военное издательство, Москва, 1990г. Костев Г. Г. Герой Балтики. — М.: Воениздат, 1991. — 128 с. Тираж 30000 экз. ISBN 5-203-00916-3.