«Сніги пливуть» () – повість польського письменника Романа Братного () про війну, яка точилась на теренах південно-східної Польщі між українцями і поляками у перші повоєнні роки після Другої світової війни.
Публікації
Уперше повість була опублікована польським Видавництвом Міністерства Народної Оборони () у Варшаві в 1961 році. Перевидання були здійснені в 1962, 1963, 1965 та 1985 роках.
У Радянському Союзі повість вперше була видана в перекладі на російську мову під назвою «Тают снега» у збірці «Весь свет» в 1987 році, а вдруге у збірці «Детектив. Детектив. Детектив» в 1989 році. Існує також переклад на російську мову під назвою «Война на Закерзонье».
На українську мову повість «Сніги пливуть» не перекладалась, можливо тому, що українські вояки зображені там в не дуже привабливому вигляді. Крім того, в книзі багато діалогів, наведених українською мовою в польській транскрипції, і ця особливість твору втрачається при перекладі на українську.
Характеристика На тему непростих взаємин між українцями і поляками писали Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки», Микола Гоголь в повісті «Тарас Бульба» і Генрик Сенкевич в романі «Вогнем і мечем». Своєрідно ця тема розкрита Романом Братним в повісті «Сніги пливуть».
В часи Другої світової війни, на тій землі, яку українці називали Закерзонням, за свою незалежність воювали польські підрозділи Армії Крайової (АК), підрозділи Української повстанської армії (УПА), незалежні українські та польські партизанські загони. Після визволення Польщі від німців, УПА продовжила боротьбу за незалежну Україну, а багато вояків АК, незгодних з встановленням в країні прокомуністичного ладу, перейшли на підпільне становище.
«Сніги пливуть» стали одним із перших творів у соціалістичному таборі, де були порушені заборонені, на той час, питання: про створення органами державної безпеки фіктивних бандерівських підрозділів та про тотальне виселення українців із Закерзонського Краю на західні землі Польщі – так звану операцію «Вісла». Можливо через це повість, яка вийшла в Польщі в 1961 році в СРСР не пропускалася цензурою до 1987 року.
Книга має антивоєнну спрямованість. В ній передані емоції польського офіцера, змушеного, за наказом польської влади, перерядитися на українського повстанця і вбивати своїх співвітчизників. Сільський хлопець, який воює проти українських націоналістів і ненавидить їх, комплексує через те, що має українське прізвище. Бандерівці показані дуже жорстокими, але «Сніги пливуть», в цілому, не мають антиукраїнської спрямованості. Автор симпатизує простим українцям і інколи, навіть, намагається «зрозуміти» українських «бандитів» та надати приклади жорстокостей з боку поляків.
Тему і стиль твору розкриває фрагмент тексту «Сніги пливуть», перекладений українською мовою, в якому йдеться про знищення, із засідки, взводом поляків української сотні, переодягненої в польські однострої.
АвторRoman Bratny kończy 90 lat, Kultura, 05.08.2011
Роман Братний під час окупації Польщі був офіцером Армії Крайової, а після вивільнення країни від німців став відомим польським письменником, обласканим комуністичною владою. У своїх творах він намагався реабілітувати Армію Крайову, а щодо УПА, Братний, як і решта комуністів, вважав українських націоналістів гітлерівськими посіпаками.
Герої Головні герої повісті: поручик Війська Польського Колтубай, дві сестри – Гелена і Ніна, з українсько-польської родини, та їхній брат – Алекс.
Сюжет Під час війни батька-українця страчують поляки. Алекс йде воювати до лав Армії Крайової. Після завершення війни, в селі Рудель дислокується підрозділ Війська Польського на чолі з поручиком Колтубаєм. Між Колтубаєм і Геленою виникає кохання. Ніна також закохується в офіцера. До села повертається Алекс, якому доводиться приховувати свою участь в Армії Крайовій.
Колтубая відкликають з війська і доручають очолити фіктивний бандерівський загін з метою знищення провідника УПА. Фальшивим бандерівцям випадає воювати проти своїх – польських військ та польського населення. При пацифікації села Рудель Колтубаю доводиться стати співучасником вбивства Гелени. Свідком страти сестри стає Ніна.
Після виконання таємного державного завдання поручик, під прізвищем Мосур, працює інженером на відбудові залізничного мосту в селі Пасєка. Коли Ніну направляють вчителькою до цього ж села, вона викриває в Мосурі, під маскою інженера, окрутного бандита, знаного під прізвиськом «Василь Кривавий».
Керівництво надає «розкритому» Мосурові нову посаду – лісничого. Але тут його виловлює Алекс і здає «Василя Кривавого» органам внутрішньої безпеки. При допиті Колтубай довідується, що фіктивних бандерівських загонів, крім його чоти, було створено чимало. Поручика охоплюють сумніви щодо доцільності всіх лиходійств, які він заподіяв під час перебування у «бандерівцях». Ніна не може пробачити Колтубаю вбивства сестри і виходить заміж за нелюбого літнього чоловіка, покаліченого польськими бандитами.
Війна поламала життя всім героям повісті Романа Братного.
Екранізації
У 1962 році за повістю «Сніги пливуть» на кіностудії «Ілюзіон» () був створений художній кінофільм «Розірваний міст» ()Фільм «Zerwany most», сценарист Роман Братний, режисер Єжи Пассендорфер (), в головній ролі Тадеуш Ломницький (). Майже чверть цього фільму йде українською мовою з польськими субтитрами.
У 1963 році в Польщі була поставлена телевистава «Сніги пливуть» ().
Джерела Українська літературна енциклопедія, том І, Київ, 1988, с. 230 Роман Братны «Тают снега», у збірці «Весь свет», Молодая гвардия, Москва, 1987, с. 45 – 92 Роман Братный «Война на Закерзонье», свідоцтво № 35301 від 08.10.2010 Державного департаменту інтелектуальної власності України, Київ, 2010 Эдуард Хруцкий «Ностальгия», у збірці «Весь свет», Молодая гвардия, Москва, 1987, с. 92 Roman Bratny «Śniegi płyną», Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa, 1962 Lesław M.Bartelski «Polscy pisarze współcześni 1939–1991. Leksykon», Tower Press, Gdańsk, 2000, с. 52-53
Примітки
Посилання